Ukraine

Спогади...

Спогади, тонкі й сумні,
Як вітер, кружляють в душі.
Стоять тихо на порозі
Ті далекі від дитинства дні.

Дзиґлять дзвіночки, як юнацької долі
Перше кохання, щастя й творчість.
Плач каплею по глибині душі
Тільки спогади приводять до болю.

Але навіть у цих спогадах
Промінь надії сяє знову.
Ті давні гасла: мрій, цілей, мети,
Сeрце голубить знову й опада.

Отож в пам’яті зберігаємо
Кожний день, кожну мить своєї життєвої сени.
Тож нехай у нашій душі завжди пропадає
Любові світлий від знака від нього остання.

Janeta

Подобається

#2166 в Різне
#536 в Поезія

У тексті є: вірші власні

Відредаговано: 27.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись