фанфік на основі кіновсесвіту "Чужий"

Це був перший раз, коли Ріплі після того як її кріокапсулу знайшли у відкритому космосі перестала прислухатися до кожного шурхоту. Напади тривоги довели її до втрати апетиту і безсоння. Натомість котяра Джонсі жер і спав за двох. Та нарешті всі шурхоти стали знайомими, жоден з них не нагадував ходу бездоганного і безжального вбивці і Ріплі дозволила собі заснути. Ось вона заплющила очі і міцний сон прийняв її. Сон був настільки міцний, що Ріплі навіть не відчула як Джонсі заплигнув на ліжко і примостився в неї на грудях. Але тільки Джонсі почав гикати як Ріплі миттєво розплющила очі, скинула кота та дістала з-під подушки портативний вогнемет. Цей вогнемет вона зібрала як тільки зрозуміла, що ніхто не вірить її розповідям і не збирається проводити масове бомбардування всіх невивчених космічних закутків.

- ****** до пекла, ****** падло! – вилаялась Ріплі і хотіла вже підсмажити Джонсі, але кіт блювонув здоровенним шматком шерсті і робот-пилосос відштовхнув його, прийнявши на себе весь струмінь полум’я. Робот-пилосос запалав, його акумулятор нагрівся і вибухнув. Корпус пилососа розлетівся і електроліт розлився по килиму.

- Користуйтесь роботами компанії «Хеллоуін Партнершіп». – хрипів динамік пилососа. – Новий модельний лад приємно здивує вас. Робот-листоноша доставить... доставить журнал вам…

Ріплі здалося, що пилосос почав рухатись в її напрямі і вона зробила струмінь полум’я ще потужнішим.

Після цього вона взяла Джонсі, сіла в крісло і погладжуючи кота безтурботно спостерігала за тим як догорає робот-пилосос.

- На вашій кушетці можна подрімати? – поцікавилась Ріплі, коли пожежна команда доправила винуватицю пожежі до психіатра.

- Вам завжди хочеться спати після нападів агресії? Як ви спите? – задав питання психіатр, якого схоже не бентежила втома Ріплі.

- Останні два тижні я майже не спала. А перед цим я проспала п’ятдесят сім років…

- Такий довгий сон може викликати галюцинації. Ваш мозок зараз просто не відрізняє, де реальність, а де породження сну. Вам снились жахи? – перебив Ріплі доктор і одразу прийнявся виписувати якийсь рецепт.

- Ви хочете сказати, що мій екіпаж не вбила чужа форма життя? Ніякого ксеноформа немає? – захвилювалась Ріплі.

- Це був лише сон. Ось приймайте ці пігулки, вони допоможуть повернутися прийняти дійсність. – посміхнувся психіатр і простягнув Ріплі рецепт.

Психіатр ще не закінчив говорити, а котяра Джонсі знов почав гикати. Ріплі вирячилась на Джонсі, схопила зі стола найтовшу книгу і замахнулась на Джонсі.

- Буеее!... – знов блюванув Джонсі шерстю.

Ріплі полегшено опустила фоліант і покірно взяла рецепт.

- А вашому коту я випишу вітаміни. До речі на орбіті зараз зупинився космічний цирк. Радив би вам сходити і відволіктись.

- Це був лише сон! – прошепотіла про себе Ріплі.

- Користуйтесь роботами компанії «Хеллоуін Партнершіп». Новий модельний ряд приємно здивує вас. Робот-листоноша доставить доставить журнал вам… - заторохкотів робот-пилосос, який прийнявся прибирати блювотиння Джонсі в кабінеті психіатра.

Ріплі посміхнулась і міцно заснула на кушетці.

Коли Ріплі прокинулась вже ніщо не могло зіпсувати її настрій. Навіть робот-листоноша, який залишив на журналі пляму електроліту. Тоді Ріплі роздерти журнал на шматки і почала грати з Джонсі і роботом-пилососом в гру, хто перший наздожене кинуту нею паперову кулю. Після цього Ріплі вирішила відвідати космічний цирк на орбіті. По дорозі Ріплі зайшла в аптеку і купила ліки.

- Синя пігулка – нейролептик, червона пігулка – вітаміни. – пояснила аптекарка.

- Сплутати буде важко. – підмигнула Ріплі.

Котярі Джонсі червоні пігулки додали стільки енергії, що в Космоцирку він став загравати до левиці.

Коронним номером програми були гладіаторські поєдинки морських хижаків в гігантському акваріумі.

- Шановні гості, не забувайте робити ваші ставки. Восьминіг проти акули. Щупальця проти зубів.

- Ставте на восьминога. Це найрозумніший хижак океанських глибин. – порадив Ріплі сусід.

Коли в акваріум спустили акулу, восьминіг злився з дном акваріуму і дочекавшись зручного моменту напав на акулу із засідки.

- Ми виграли!!! – захоплено вигукнула Ріплі. – Я пригощаю.

- Це ще не кінець! – продовжив директор цирку. – Восьминіг проти ската. Розум проти електричного заряду.

- А от це вже нечесно. Восьминіг навіть щупальця не простягне, а електричний розряд випущений скатом її підсмажить.

- Я ставлю на восьминога. – відмахнулась Ріплі.

- Даремно.

- Нічого не можу з собою поробити. Якщо розум не здатен перемогти смертоносну силу природи, то чого варте людство? Хіба ми не маємо протистояти нашим вбивцям так, як цей восьминіг?

- Вперше в цьому цирку зустрічаю людину з такими філософським поглядом на життя. – здивувався новий знайомий Ріплі.

- Я від себе теж цього не очікувала. – зізналась Ріплі.

Тим часом восьминіг побачивши електричного ската замість того, щоб злитися з дном акваріуму почав підбирати під себе щупальця. Надавши своєму тілу форму каменю восьминіг почав міняти колір, поки не перетворився на яйце чужого. Електричний скат побачивши такого ворога набрав швидкість і протаранив скло. Скло затріщало, але залишилось цілим. Тоді скат зробив нову спробу втекти із акваріуму. Цей удар був сильнішим, але скло й цього разу витримало. А от голова ската ні. Розбивши голову, скат здох.

- Це неймовірно! Вітаю, ви виграли! – вичавив із себе дилер циркового тоталізатору.

- Це був лише сон. Просто жахливий сон. – прошепотіла про себе Ріплі і потяглась до пляшки з пігулками.

- Ви забули ваш виграш. – здивувався дилер незвичайній поведінці Ріплі.