37

                                       Розділ 37                                                 

   ---- Ммм ,.... на перший погляд дуже мила кімната . Цікаво куди ти  заховала ножа , яким збираєшя проткнути моє серце ? Чи може одразу не церемонячись пристрелиш на місці ? ---- глузує наді мною  Мартін . 

---- Я звісно не рада бачити тебе у своєму домі та по при все не маю наміру завдавати тобі тілесної шкоди . Я не вбивця ! Я хочу домовитися з тобою . Мені потрібен конструктивний  діалог і вирішення проблеми . 

---- Я не вірю жодному твоєму слову , Мег  . Ти не вмієш домовлятися з чоловіками . Уже мабудь навигадувала десять способів як спровадити мене зі свого будинку і життя вцілому . Думаєш , що я вліз у твоє ідеально сплановане  життя , але ти зробила це першою , коли зявилася у моєму кабінеті . 

---- Мені час заглянути до Олівії . Донька може прокинутися і злякатися , що нікого не має поряд . 

---- Гаразд , я прийму душ і розпакую свої речі . Якщо потрібна допомога ....

---- Мені нічого від тебе не потрібно . Ти останній чоловік на планеті до кого я звернуся про допомогу , ---- прогриміла я і вибігла з кімнати . Його чоловіча сила тиснула на мене і це додавало ще більше хвилювань . 

    Материнський інстинкт не підвів , Олівія на повну вовтузилася у своєму ліжечку , вимагаючи моєї уваги . Ну звісно на мамині клопоти їй байдуже . Узявши доньку на руки приклала до грудей . Лише поряд зі своїм маленьким комочком щастя я ставала сама собою . Скидала лицемірну маску  відкриваючи серце . 

    Коли донька наситилася досхочу , ми із задоволенням провели усі гігієнічні процедури . Олівія не збиралася одразу засинати , а активно агукала . Разом ми вийшли на балком поніжитися підвечірнім сонечком . У після обідній час воно доволі ніжне . 

    Мене ніяк не покидало відчуття , що хтось спостерігає за нами . Може тому , що у сусідній кімнаті Мартін і я не можу звикнути до думки , що тепер він поряд . Раптом із за кущів гортензій промайнула тінь , а у слідуючу мить мене засліпив спалах фотоапарата .

----  Невже репортери проникли на мою територію ? Що їм ще потрібно від мене ? Невже й досі ненаситилися сенсацією ?

    Притуливши доньку до себе я миттю забігла до кімнати . Що їм ще знадобилося від мене ? Хто дав право ? Першим бажанням було вибігти з будинку , зловити сміливця і розправитися з ним відомим лише мені способом . Та імпульсивність зараз не доречна . Треба негайно  розповісти Мартіну . Поклавши сонну доньку у ліжечко , вибігла з кімнати . 

   Перед тим як зайти я постукала три рази , але відповіді не було тому я не вагаючись відкрила двері . 

---- Мартіне , де ти ?  Мені негайно потрібно поговорити з тобою . 

---- Що трапилося , Мег ? Невже встигла  засумувати  без мене ? ---- сміється Мартін , з'явившись переді мною лише з одним рушником на бедрах . 

   Лише зараз до мене дійшло , що від мого крику Фуерро , як є вискочив з душу .

---- Мені негайно треба поговорити з тобою . Та спершу одягнися . Це не пристойно розгулювати перед одинокою жінкою ... майже голим .

---- О - о - ох  , не вже всемогутня Магдалена Стоун боїться своїх почуттів ? Признайся нарешті , що не встоїш і накинешся на мене голодним поцілунком  ---- насміхається Мартін . 

---- Ідіот ! Нащо ти мені здався . У мене таких як ти ....

---- Не було жодного ! ... Не приписуй собі те чого ніколи не було . Я знаю , що у тебе не має стосунків уже багато років .  

   Мартін наблизився до мене катастрофічно близько . У ніздрі вдарив аромат його гелю для душу і я мимоволі втягнула носом цей неймовірно спокусливий сандаловий запах . Ще не вистачало заплющити очі і замуркотіти від задоволення . Нічого дивного у Мартіна красиве треноване тіло тому жодна жінка не пройшла б повз нього без захопливого погляду . 

---- Мартіне , нас переслідують папарацці . Один із них щойно фотографував мене з Олівією на руках . Ми вийшли на балкон поніжитися на сонечку , як раптом якись тип почав раз за разом клацати на фотоапараті . Я одразу зайшла до кімнати , але йому вдалося зробити кілька фотографій . Це приватна територія , .... він не мав права . ...

---- Заспокойся Мег , іди до доньки . Зараз я одягнуся і подзвоню кому треба . Чому твій будинок не під охороною ?

---- Я не думала , що моє теперішнє життя буде когось цікавити . 

---- Не хвилюйся я все владнаю та поки я не скажу не виходь з будинку . 

    Я лише кивнула , що згодна і пішла до Олівії . Донечка глянула мене своїми темними оченятами , такими рідними і такими схожими з очима Мартіна . Присівши поряд  взялася заколісувати свою принцесу наспівуючи колискову  аж поки не задрімала сама . 

   Мені знову наснився Мартін . Видіння було настільки реалістичним , що здавалося я повернулася назад у часі . Він знову стояв переді мною лише з рушником на бедрах , а по його грудях тоненькими  доріжками  котилися краплі води . Він виглядав таким спокусливим . Мені закортіло підійти до нього зовсім близько і язиком забрати крапелики вологи . Ох , Мартіне чому я думаю про тебе ? Мрію про твої обійми і поцілунки . Бодай у ві сні бажаю відчути мякість і силу твоїх губ . Я божеволію , сходжу з розуму . Моє пекло набирає сили і ще більше затягує у своє вогняне болото .