Частина одинадцята

1995 рік США Каліфорнія.

            Диявол Левіафан після 15 – ти років тихого життя, повертається в пекло, тому що по всьому світу розпочались «Різдвяні свята». Він повернувся до звичного життя, та зустрівся з Богом:

Небо (1995 рік від Р. Х.)

            Д: Покличте мені Бога, я не увійду до Раю…

            Ап. Петро: Добре, я сповіщу про гостя промовив недовірливо апостол.

            Д: Я зачекаю! І став чекати коло воріт роздивляючись потяг який мав поїхати у «Світ Живих» де вже чекають душі померлих. Бог вийшов до Левіафана, і вони розпочали довгоочікувану розмову:

            Д: Я як обіцяв, повернувся, наш план має реалізуватись у 2005 році.

            Бог: Тобі не набридло чекати?

            Д: Ні, в 1994 році мій слуга познайомився з дівчиною зі світлою душею, вони скріплять свої відносини у 1997 році і в них дітей довго не буде… Обіцяю, вони до тебе по допомогу не побіжуть! АХАХАХАХА! Левіафан розсміявся, раніше він собі таке не дозволяв поряд з Богом.

            Бог: Невже ти хочеш їм життя зіпсувати?

            Д: Їх синішка буде до тебе в сльозах молити, а тиии старий егоїст фігу з два допоможеш!!! Розлючено диявол викинув до Бога.

            Д: ЩО! Не приємно?! Мені теж! Але повір… Так буде!!!

            Бог: Я знаю… Але, ти не можеш просто так лізти до них.

            Д: А що?! Чекати твою егоїстичну волю?! Ніііі!!! Я краще без тебе перетягну їх прища до себе і знищу!!!

            Бог: Я в такому настрої і тоні не буду говорити, бувай!

            Д: Гаразд. До зустрічі!

            Так закінчився 1995 рік і так відбулось, що слова диявола збулись, у 1997 році пара зіграла весілля, на тому дійстві були всі щасливі, молодята навіть не підозрюючи, що їх чекає були щасливі.

1998 Україна рік

            Пройшов рік після весілля, як чоловік знайшов коханку (своє перше кохання) і дружина дізналась, що її чоловік «зрадник», проте не покинула його бо погано себе почувала, але через певний час вона зібралась і пішла з дому до батьків, там і планувала провести певний час після удару в спину.

            Чоловік наважився прийти і вибачитись за зраду та повернути дружину, вона все обдумала, пробачила та повернулась до нього, проте це була помилка. Так пройшло півроку і зради затихли, наладилось життя в них.

1999 Україна рік

            Левіафана план спрацював на всі 100 відсотків, а сам в пеклі розпочав будівництво свого будинку в Готичному стилі, план розраховано на три роки. Тим часом у сім’ї створеної дияволом Левіафаном начеб – то все добре, але йому не подобались їх гарні відносини, тому він вирішив знову їм зіпсувати життя.

            Героїв цих звали: Андрій та Катя, вони ніби «щаслива сім’я», але Андрій мав на стороні інших жінок, але чомусь Катя як остання дура йому вірила, прощала. Логіки в цьому немає, але вони жили… Вони лицемірно грали роль «прекрасної сім’ї», Андрій Катю зраджував і вважав, що це нормально.

            Отже, план Бога і диявола Левіафана – підсунути їм дитину, щоб був остаточний розрив між ними, кляті сварки і всіляке гівно їм цим створінням було на руку. А ось вам сценка з цим дибілом, якого я вже ненавиджу (вони російськомовні, тому «російська мова» буде використана неодноразово):

            Андрій: Кать, поехали на море, я освободился до августа.

            Катя: Поехали, я тоже свободна! Радісно відповіла вона

            Андрій: Я куплю тогда билеты на поезд, он будет завтра

            Катя: Хорошо, я как раз успею собрать всё необходимое.

            Вони почали збиратись, кожен по окремості аби не заважати одне одному, проте на думці у Андрія була Людмила (коханка), яка періодично приїзжала в місто. На наступний день Андрій та Катя виїхали в дорогу, перебування на морі розпланували на два тижні, часу якраз вистачить, щоб все спробувати, подивитись та прогулятись вечірньою набережною.

            Так пройшли два тижні їхнього відпочинку, повернувшись Андрій одразу пішов до Людмили, яка завітала до своїх батьків:
 

            Люд.: Андрей, как я рада, что ты эту клушу ради меня оставил вечером одну дома.

            Андрій: Я тоже рад тебя видеть

            Люд.: Сейчас поужинаем, а то ты исхудал с этой «верной паинькой», ну, а потом по нашому плану…

            Все ж таки вечір у Каті був у гірких сльозах, вона ще не знає, скільки ще натерпиться болі. Так пройшло пів року, 1999 рік підходив до завершення, всі готувались до «Новорічних свят» і наші герої теж вирішили відсвяткувати та зустріти новий 2000 рік нового століття. Далі буде