Розділ 1(продовження). Пропозиція, від якої (не)можливо відмовитися

Розділ 1. Пропозиція, від якої (не)можливо відмовитися (продовження)

Кілька секунд у кабінеті стояла така тиша, що я чула, як гуде кондиціонер над моєю головою. Я чекала, що Давід ось-ось розсміється, скаже, що це такий жорстокий корпоративний жарт або перевірка на стресостійкість. Але його обличчя залишалося висіченим із каменю.

З моїх уст вирвався короткий, нервовий смішок.

— Дуже смішно, Давіде Едуардовичу. Це Ілона Марківна вас надихнула на такий гумор, коли ви ділили активи минулого тижня?

Він не відповів. Натомість зробив ще один крок уперед, опинившись настільки близько, що я інстинктивно втиснулася спиною у важкі двері. Його аромат кедру і влади зараз здавався майже задушливим. Він сперся рукою об дверне полотно просто над моєю головою, відрізаючи будь-який шлях до відступу.

— Я схожий на людину, яка жартує? — його голос знизився до небезпечного оксамитового шепоту. — Мені потрібна дружина, Алісо. Терміново. Рада директорів і мій батько вимагають стабільності, щоб передати мені контрольний пакет акцій європейської філії. Якщо я цього не зроблю, Ілона зі своїм татусем спробують влаштувати рейдерське захоплення через раду інвесторів.

Я міцніше притисла планшет до грудей, наче він міг захистити мене від цього божевілля.

— То знайдіть собі когось іншого! У місті повно моделей, актрис, чи навіть дівчат із вашого кола, які за такий контракт душу дияволу продадуть!

— Мені не потрібні мисливиці за грошима, які після розлучення побіжать до преси або вимагатимуть половину мого бізнесу, — жорстко відрізав Давід, дивлячись на мене згори вниз. — І мені категорично не потрібна закохана ідіотка, яка буде вимагати романтики і влаштовувати істерики. Цей шлюб — стерильна бізнес-угода.

— Тоді чому я?! — мій голос зірвався на обурений шепіт.

Куточок його губ ледь помітно сіпнувся у холодній напівусмішці.

— Тому що ти мене терпіти не можеш, — констатував він з убивчою впевненістю. — Ти єдина жінка в цьому радіусі, яка дивиться на мене з неприхованою зневагою. Це дає мені стовідсоткову гарантію, що ти не втратиш голову і не закохаєшся. До того ж, ти знаєш мій розклад, моїх партнерів і мої звички краще, ніж я сам. Тобі навіть не доведеться грати — просто перенесеш свій робочий стіл у мій дім.

Я задихнулася від обурення. Його прагматизм був просто нелюдським.

— Ви справді думаєте, що можете ось так просто мене купити? Я не продаюся, Давіде Едуардовичу. Знайдіть іншу жертву для свого фіктивного шоу.

Я спробувала відштовхнути його руку і відчинити двері, але він навіть не поворухнувся. Навпаки, нахилився ще ближче, і його очі несподівано потемніли.

— Я бачив записи з камер спостереження біля входу, Алісо, — тихо, але вагомо вимовив він, і всередині мене все обірвалося. — Я бачив тих двох головорізів. І те, як ти тремтіла, коли вони тебе відпустили.

Мій подих перехопило. Він бачив.

— Ти влізла в серйозне лайно, — продовжив Давід, скануючи мій блідий вигляд. — Я не знаю, кому ти винна, і мене це не обходить. Але я пропоную тобі не просто гроші. Я пропоную тобі своє прізвище і свою службу безпеки. Стань моєю дружиною, і жоден кримінальний покидьок у цьому місті не посміє навіть подивитися в твій бік. Вони не самогубці, щоб переходити дорогу Вольському.

Моє серце забилося так сильно, що віддавало у скронях. Віктор. Бандити. Погрози дістатися до Мії в санаторії. Я була сама проти кримінального світу, готова розірватися на шматки, щоб захистити дитину своєї сестри. А зараз... зараз цей нестерпний, самовпевнений мільярдер пропонував мені непробивну бетонну стіну. Абсолютний захист для моєї дівчинки.

Давід сприйняв моє мовчання по-своєму. Він відсторонився, повернув собі свою звичну холодну поставу і кинув на стіл ключі від машини.

— Один рік. Тридцять шість місяців спільного життя під камерами. П'ять мільйонів на твій рахунок у день розлучення, і повне закриття всіх твоїх теперішніх проблем уже сьогодні ввечері.

Я повільно опустила очі на свої руки, які досі ледь помітно тремтіли. Гордість кричала, вимагаючи послати його під три чорти. Але перед очима стояло усміхнене обличчя Мії. Заради неї я була готова вийти заміж хоч за самого Люцифера. А Давід Вольський підходив на цю роль якнайкраще.

Я підняла погляд, випростала спину і зустрілася з його крижаними очима.

— У мене є одна умова.

Брова Давіда здивовано злетіла вгору. Здається, він не очікував, що в мене вистачить нахабства торгуватися.

— Уважно слухаю, майбутня дружино.

— Це буде дуже дорого коштувати. Просто зараз.

— Гроші для мене не проблема, Алісо. Скільки?

Я закусила губу і назвала суму, від якої навіть у нього на мить змінився вираз обличчя.