Угода
Глава 5
Віктор Петрович сидів біля вікна і дивився на пропливаючі над лісом хмари. Раз за разом дивився на годинник і сумно хитав головою. Раптом він нашорошив вуха і прислухався. З боку сходів долинав тупіт берців. Невдовзі в двері постукали.
– Відчинено!
Сергій штовхнув двері і увійшов до квартири свого університетського викладача. В нос вдарив запах ліків. Сергій мимоволі скривився.
– Віктор Петрович, вам зле?
– А кому зараз добре?
Сергій увійшов до тісної кімнати з побіленими вапном стінами і сів на банкетку біля піаніно.
– Я прийшов врятувати вас, – промовив Сергій після недовгої паузи.
Віктор Петрович сумно посміхнувся і перевів погляд на тумбочку біля ліжка.
– Ти запізнився. Як і я тоді.
– Що ви маєте на увазі?
– Ти все одно забудеш. Вороття немає. Нажаль.
Сергій подивився на великий старовинний годинник над ліжком і насупив брови. Дістав з кишені телефон і подивився на екран.
– Я ж казав, що ти не встиг, – спокійно промовив Віктор Петрович.
В кишені Сергія завібрував телефон. Чергове повідомлення: "Час вийшов. Умови угоди не виконано. Спробуємо наступного разу."
#119 в Містика/Жахи
#492 в Детектив/Трилер
#172 в Трилер
Відредаговано: 28.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
