Під’їзд в будинку Марії, як завжди смердів котами, брудним мокрим ганчір’ям та поєднаннями сміття з освіжувачем повітря. Сергій ледь не бігом заскочив на четвертий поверх і вже хотів натиснути на кнопку дзвінка, як застиг на місці та втягнув повітря глибше. Ніздрі нервово здригнулися. Від дверей квартири його старшої сестри тягнуло газом. Він штовхнув двері, але ті не піддалися. Тоді чоловік, не вагаючись, розігнався наскільки дозволяв тісний тамбур і вдарив усією масою в дерматинову оббивку. Почувся тріск деревини і двері прочинилися в середину. Сергій першим ділом забіг на кухню й вимкнув газову конфорку під каструлею з макаронами які так і не змогли зваритися, а встигли лише один раз закипіти й залити вогонь. Наступним кроком розкрив вікно й побіг до кімнати, де на канапі спала Марія. Вхопивши сестру на руки, Сергій мерщій побіг з нею на свіже повітря. Вже біля під’їзду викликав швидку і заходився порскати обличчя сестри водою, яку протягнув хтось із натовпу, що почав збиратися навкруги. Швидка прибула напрочуд швидко. Дебелі хлопці миттю закинули Марію в середину автівки й почали реанімаційні заходи, а водій миттєво рушив з двору. Все відбулося так стрімко, що Сергій навіть не встиг спитати до якої лікарні повезли його сестру. Зі стану заціпеніння вивела вібрація смартфону. З невизначеного номера прийшло коротке повідомлення: "Мінус 1. Ти впораєшся."