2

Наступний бій мав от от початись. У Візардель скажено калатало серце, от от їх ризикований план буде введено у дію. На тій стороні арени були двоє рунників, з минулого бою і два ельфи. Наручники спали з рук, наглядач відійшов від Зард. Пора.

Усі четверо вони зірвались з місця, добігли до трибун і перелізли туди. Квіт затягнув Нізу.

Серце здавалося, готове було вирватися з грудей, дівчина проривалась крізь натовп, який гомонів багатоголоссям з криками. Люди розсипались, але місця було мало і колотнеча усе одно була. Швидше, треба швидше. Зард здавалося, що вона була стороннім глядачем своїх дій. Зард розштовхувала людей, пробиваючись до воріт.

Важкі ворота показалися перед нею. Зард направила магію на петлі, Квіт поряд почав їх нагрівати. Мить, Елані збив двері з петель і вони побігли до лісу. Удару магії від земляного не слідувало, невже спрацювало? До лісу лишалося недовго, але у наступну мить Зард відчула укол стріли в боку. Ноги підкосились, але Квіт схопив її на руки і доніс до лісу.

— Я понесу її, ти краще впораєшся з пошуком дороги і якщо хтось знайде — тихо сказав Елані.

Візардель відчула, що малайор передав її на руки хлопцю. Їй не хотілося цього, близькість з коханим переривалась, як і та нитка, що тримала її при свідомості.

Нею хитало, вона чула голоси, Квіта Елані Нізи і незнайомі теж.

— Там голоси, запахи схожі на запахи, від одягу Нізи і Зард. Ми поряд з групою людей. Вони говорять.. про пошуки. Вони шукають їх! Елані, Ніза, ідіть туди — Зард відчула, як Квіт поцілував її у лоба — Візардель, я повернуся, обіцяю. Тікайте, я відведу погоню.

І малайор зник у лісі. Зард стисла кулаки, але сил навіть підняти голову не було.

***

Протар обійняв Нізу. Поряд невисокий русявий хлопець поклав Зард біля вікна. У дівчини в спину влучила стріла, цілитель вже почав нею займатись. Раптом Протар помітив, що у русявого в боку рана, як від ножа.

Хлопець теж торкнувся до боку і зблід.

— У натовпі хтось пирнув — тихенько сказав він і сів на землю.

Кров була темна. Ніж був отруєний. Хлопець зблід ще дужче, цілитель простягнув йому антидот, сподіваючись що він подіє. Хлопець слухняно випив пігулку. Він залишався при свідомості усю дорогу до столиці, але біля будинку адмірала знепритомнів. Його госпіталізували. Стан Візардель був кращим, дівчину поклали в її кімнаті. Цілитель сказав, що поставить Зард на ноги за тиждень. Протар нарешті міг видихнути спокійно.

— Батьку, Зард не рідна, чому ти це не сказав? — Ніза серйозно подивилася йому у вічі.

— Вона заслуговувала на родину, те, що її справжній батько родовий маг, не значить, що вона мала провести дитинство в дитячому домі. Тому я сподівався, що вона так і не задумається  про це.

Протар зітхнув.

— І пігулки не допомогли. Магія прокинулась, дві.