Зард провела поглядом стражників, відбирати в Елані залізний прут вони не стали.
— Вони сказали, що наступний бій післязавтра, ти не встигнеш повністю відновитись, навіть немає чим зробити перев'язку — хлопець підійшов до Візардель і торкнувся її спини — хоча — він відтягнув холошу своєї сорочки, але одразу похитав головою — тканина надто брудна, в пилюці, може бути зараження.
— Не переживай Елані, все буде добре.
— Можна якось.. щоб ви без мене — нервово сказала Ніза.
— От з стражниками і говори!
— Зард, заспокойся.
Візардель міцно стисла руку Елані. Зціпила зуби, не можна піддаватись емоціям. Дівчина сіла у кутку і уткнулась поглядом в коліна. "Квіт, як же я за тобою сумую... Як же простіше було б, якби ти був поряд, ти б зміг захистити всіх нас." Елані нарізав кола по камері. Хлопцю здавалося, він відчував чиюсь присутність під землею, він завжди був дуже сприятливий до ментальної магії.
— Елані, тобі теж здається, що там під нами хтось ходить, у відчаї.
— Так, мені теж.
Хлопець сів поряд з Візардель і обійняв її.
— Ми щось вигадаємо — заявила дівчина, притулившись до нього.
***
Наступний бій був ще гіршим. Їх вивели проти групи людей з трьох чоловік, по судті троє на двох, бо Ніза не боєздатна.
Перший супротивник, міцно збитий, з кинджалом, кинуся до Візардель, дівчина перетворилась і підскочила в гору. Щоразу після перетворення вона відчувала хвилі азарту, відчуття власної сили, більший обсяг інформації, що надходив щосекунди, аура відчуттів супротивника, яка проявляла себе варто тільки зосередитись. І тепер, вона побачила страх супротивника, він з'явився, щойно з неї зняли наручники, цей чоловік боявся магії, надлюдських можливостей, які вона давала.
Удар кинджалом прийшовся в молоко, з висоти, на яку піднялась дівчина з усієї сили врізала йому з двох боків шиї обома ногами. Чоловік впав на коліна, Зард вже з нього відскочила в бік, м'яко ставши на пилюку арени і одразу метнулась до супротивника випускаючи кігті, але супротивник встиг ухилитись. Візардель стала на руки і відштовхнувшись від землі вдарила його ногами у спину. Чоловік розтягнувся на землі, Зард рубанула його рукою в потрібну точку, відключивши.
Дівчина розвернулась, Елані справлявся непогано, у його супротивника був дерев'яний шест, був, тепер кілька уламків, що лежали на землі, аж ніяк не нагадували зброю, та чисто на фізичній силі супротивник хлопця ще тримався. Зард перевела погляд на Нізу, третій тримав її за комір і заносив руку для вирішального удару, але і він виглядав трохи потріпаним, Візардель кинулась до нього, але зупинити удар вона не встигала фізично, навіть у постаті малайора.
— Не смій! — їй здалося, що голос належав не їй.
Візардель наче не контролювала себе, не боючись нашкодити, вона викинула руку в перед і морозний клубок вдарив супротивника у лопатки, чоловік, що тримав Нізу здригнувся, зупинився і Візардель на усій швидкості врізалась йому у бік, вчепившись зубами у плече. Супротивник скрикнув і розтис руки, Зард полосувала його бік кігтями, її фізичної сили при перетворенні вистачило, щоб розідрати шкіряну куртку в клоччя. Дівчина гарчала, запускаючи кігті усе глибше і глибше. Крик супротивника, луною дзвенів у вухах, вона відчувала на язиці присмак крові.
Чоловік впав, і Візардель нарешті послабила хват, чоловік з шестом вже ледве тримався на ногах, і в наступну мить розпластався по землі. Елані повернувся до неї, на його обличчі з'явився жах.
— Візардель... Чому ти...
Він затулив рот рукою, вигляд у хлопця був такий, наче його от от знудить.
Їх завели у камеру, Елані трохи накульгував і тримався за бік. Хлопець сів попід стінкою, продовжуючи свердлити Візардель нажаханим поглядом.
— Це жахливо — тихо сказав він.
— Я чудово розумію, але він лишився живий, якби я цього не зробила, то він вбив би Нізу. Хіба ти не нашкодив би комусь, щоб врятувати чиєсь життя? І мені самій на душі кепсько — огризнулась Зард.