6

Квіт повільно сповз уздовж стінки на підлогу, але жоден з відвідувачів не звернув на це уваги. Малайор був комусь потрібний тільки коли треба було щось замовити, а так, хай валяється собі. Квіт чіплявся за потускнілі залишки картинки перед очима, щоб не відключитися повністю. Це коштувало неймовірних зусиль, сил підвестись зовсім не було.

— Рибохвостий, чого ти там розлігся?

Квіт спробував встати, ноги підкосились і він знову безсило впав на підлогу 

— Квіт? Ти куди дів... О чорт-вудильщик! Не іди на світло! Не іди!

Квіт відчув дотики теплих долонь. Зард намагалась його підняти, але без успішно. Дівчина міцно його обійняла і в цей момент свідомість делікатно змахнула рукою і лишила Квіта на поталу темряві.

***

Опритомнів малайор лежачи на підлозі, жахлива слабкість нікуди не зникла, але він принанні міг нормально рухатись. Квіт сів, поряд на колінах стояла Зард, дівчина швидко витерла сльози.

— Вставай, і пішли до кімнати, у тебе кілька незапланованих вихідних.

Дівчина простягнула йому руку і допомогла встати. Завівши малайора в кімнату вона потягнула його далі, до відділеної  стінкою недовбиральні, в якій були тільки дерев'яні ночви.

— Ану, залізай — наказала дівчина і приклала руку до дна ночов, швидко наповнивши їй водою, за допомогою магії. Потім розсунула занавіси на вікні, місячне світло залило "кімнату" — Спати тобі доведеться тут, щоб отримувати більше сонця, ви так і запрограмовані, вдень спати на сонці, а вночі полювати і усе інше. Вогняні корали! У книзі нічого не сказали про можливість втрати свідомості. Це вже серйозно, але, це майже стовідсотково авітаміноз, відігрієшся на сонці і трохи від'їсишся, почну тебе на двір тягати, за тиждень має покращати.

— За тиждень...

— Ану у воду заліз! Швидко! Іще це тебе примушувати треба!

Дівчина натисла йому на плечі, заштовхуючи глибше у воду.

— Там і сиди!

Зард вийшла з "вбиральні". Дівчина втомлено впала на ліжко. Усе складалося, Квіт не отримував досить потрібних для тіла речовин, мало бував на сонці, багато часу знаходився у залі з земельними парами, що для малайорів дуже шкідливо, та і для людей не дуже добре, ще й малорухомий спосіб життя. Зард поняття не мала що робити, або ж малайор втратить роботу, або його стан стане критичним...

— Що ж мені робити? Мабуть, треба вмовити його піти до моря і знайти своїх. А сама подамся першим кораблем додому, і Нізу теж заберу, от Сага перелякається, коли нас не знайде.

Квіт втис голову в плечі і зціпив зуби. Він би волів нічого не чути, жити щасливо останні дні разом з Зард, але зараз, знаючи про її плани він не міг заспокоїтись. Розлука виявилась настільки несподіваною, вони прожили разом пів року і зараз відпустити дівчину було неймовірно важко. По щоці скотилась сльоза. Квіт згадав, як сходити з розуму працівники панського звіринця, коли він зціпивши зуби терпів біль. Зараз, хтось би міг отримати купу грошей за краплі вологи, які можна було б вважати ганебними, будь він людиною, чи ельфом, але йому "пощастило" народитись малайором, його сльози на вагу золота. "І було б куди легше, якби вони не коштували таких страждань" малайор придушив бажання схлипнути.