Удвох усупереч устрою

Розділ 3

Прокинулась вона посеред ночі і хоч як намагалась, заснути знову не вдалося. Зард спокійним кроком пішла у нижню залу, а там вирувало життя. Якого дива усі моряки повивалювались сюди, замість спокійно спати, Візардель і гадки не мала. За стійкою стояв той самий малайор, за швидкими рухами рук вслідкувати було важко, видно, що він в цьому ділі добре піднаторився. Коли основний напір відвідувачів заспокоївся, Зард підійшла до нього.

— Дивинка? — на губах малайора це прозвучало чомусь як звернення — Я думав ти досі відходиш від "соньки" — він говорив не припиняючи щось мішати для наступних замовників.

— На жаль ні. Я радше би зараз спала.

— Повір, це море вночі прекрасне. Ти своє ім'я, до речі, так і не назвала.

— Я Візардель, скорочуй як подобається. І ти?

— Я 5973.

— Еее.... Хто додумався так тебе назвати?

— Колишній власник — малайор потис плечима — Тут ніхто не обтяжує себе тим, щоб вигадати мені ім'я, а назвати самого себе це якось...

— Значить, ти потрапив у рабство ще немовлям...

— Це реалії сьогодення, я сподіваюсь, що в майбутньому вбити батьків і забрати їх дитину як подарунок, буде неприйнятним. Але я чув, що деяким рабам з мого виду щастить більше, вони стають повноцінними членами сім'ї. Про такі відносини іноді пишуть в книгах. Зазвичай ці щасливчики жінки, це справедливо, усе таки, у нашого виду одна жінка на двадцять чоловіків, і вони слабші.

Зард згадала, що у малайорів більша різниця в фізичних показниках між статями. Дівчина уважніше придивилася до малайора. Сяйливі очі на мить стали холодними. "Не варто було говорити про рабство" з запізненням прийшло розуміння.

— Жар-квіт, хороше ім'я для малайора.

Той нашорошив вуха, прислухаючись.

— Якщо тобі воно подобається, то хай буде, ми не можемо обрати, яке ім'я отримаємо після народження.

Зард звісно не очікувала якоїсь надяскравої реакції, але малайор узагалі поставився до факту як поява імені напрочуд.. спокійно. Ще якийсь час Візардель сиділа біля стійки, але потім їй набридло і вона повернулась до кімнати, застави початок сходу сонця. Урешті решт, коли вже майже посвітліло дівчина змогла заснути.

***

Малайор розміреним кроком зайшов до свого номера, з звуком клацання замка у дверях усі почуття і переживання вирвались на волю, тихо, але вільніше. Тут, у цьому суворому місці показати свої почуття могло мати фатальні наслідки.

Найяскравішим були ті емоції, що пов'язувались з отриманням імені. Малайор лежав на підлозі, кілька разів повторив своє ім'я, не бажаючи його забути. Проте у цих почуттів був гідний конкурент, симпатія. І справа не в тому, що малайору сподобалась "Дивинка", він часто визначав фаворитів серед груп туристів, або команд піратів, скануючи їх почуття, у декого навіть помічав щось тепле у відповідь, але симпатія дівчини була куди сильнішою, а емоції заразніші за чуму і чіплючіші за рибу-прилипалу. Це світле створіння не могло вижити у цьому темному місті, якщо не забезпечити потрібні умови.

Новоназваний Квіт розумів, що Зард навряд чи лишиться тут назавжди, намагався запевнити себе, що не можна прив'язуватись до неї, бо потім розлука з хоч кимось ближчим за інших буде болючою, проте, безрезультатно. Це не було коханням, лише потужна симпатія, але це почуття могло стати ним в майбутньому, а це би вже було карколомною поразкою.

***

Прокинувшись приблизно опівдні Зард ледве стояла прямо, жахлива дезорієтація, головний біль, і темні плями під очима, сну було забагато і замало водночас. Збрівши сходами донизу вона вийшла надвір, після їжі з'явилось хоч трохи енергії і Зард сподівалась, що морська вода розбудить її остаточно, бо у своєму місті в море вона ні разу не заходила.

М'який пісок, шум хвиль, вода ще була доволі теплою, єдиний мінус, купа славнозвісних гоблінів, які стрімголов кидались до її слідів, намагаючись випити воду, яка там була, проте вода солона, та й у рот маленьким створінням потрапляла купа піску.(Щоб ви розуміли, гобліни не дістають і до поясу людині).

Узагалі почувалась дівчина вже куди краще, ішла босоніж уздовж берега, вітер тріпав волосся і довгу сорочку, ніби закликаючи кинутись на зустріч хвилям прибою.

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше