РОЗДІЛ 12. МОЯ ВЛАСНА ДОЛЯ

(Або: Як я відмовилася від раю заради свободи)

Будівництво Елітного Курника імені Віталія Петровича, який я подумки охрестила "Versailles-2", увійшло в активну, гарячу, я б навіть сказала, істеричну фазу. Це було, без перебільшення, найкраще реаліті-шоу, яке коли-небудь бачило наше село за всю історію його існування, включаючи часи примусової колективізації та приїзду пересувного угорського цирку в 98-му році.

На подвір'ї моєї літньої кухні, яка тепер офіційно виконувала роль штабу головного архітектора з табличкою "Не входити — вб'є натхненням", написаною вугіллям на фанері, кипіла робота. Бригада будівельників, яких прислав агробарон — п'ятеро кремезних хлопців з обвітреними обличчями, руками, як лопати й словниковим запасом, що складався переважно з будівельних термінів та ненормативної лексики, — спочатку дивилася на мене як на клінічну божевільну, яка втекла з психдиспансеру. Особливо в ті моменти, коли я розгортала перед ними ватмани з детальними кресленнями колон коринфського ордера і ліпнини у вигляді пухких янголят з крильцями.

— Віталіна Ігорівна, — обережно, знімаючи брудну кепку і мнучи її в мозолистих руках, питав бригадир, дядя Толя, чоловік з глибоким філософським поглядом і золотим зубом, що сяяв на сонці. 

— Я дико перепрошую, канєшно... Ми люди прості, академіїв не кінчали. Але нашо курям підлога з підігрівом? Вони ж... ну, це... сратимуть на неї. Їм же по барабану, теплий той бетон чи холодний, вони ж у капцях не ходять. 

— Анатолію, — відповідала я тоном імператриці Катерини, поправляючи помаранчеву будівельну каску, яку знайшла в сараї Василини, відмила від вікового павутиння і вдягла для надання собі ваги в очах пролетаріату. — Ви мислите застарілими, примітивними категоріями. Це не просто кури. Це — інвестиційний актив. Це — душа замовника, втілена в піноблоці. Тепла підлога підвищує несучість на 15% в зимовий період, це доведений науковий факт, про який ви можете почитати в журналі "Птахівництво й Архітектура", якщо такий існує. А італійський мармур в зоні напувалок формує у птахів естетичний смак, що напряму впливає на якість і колір жовтка. Робимо, як намальовано. І щоб ангели на фасаді посміхалися, а не скалилися, як колектори "Приватбанку"! Я особисто перевірю посмішку кожного херувима!

Гусак, мій вірний ад'ютант, начальник служби безпеки й позаштатний виконроб, ходив між мішками з цементом, важливо заклавши крила за спину, як Наполеон перед Ватерлоо, контролюючи процес. Він нещадно, з садистським задоволенням щипав за литки тих, хто влаштовував перекур занадто часто, і схвально, голосно ґелґотів, коли бачив ідеально рівну кладку цегли. Я серйозно підозрювала, що в минулому житті він був як мінімум виконробом на будівництві єгипетських пірамід і особисто підганяв рабів батогом.

Я стояла посеред двору, тримаючи в руках згорнутий рулон ватману як маршальський жезл, і відчувала дивний, давно забутий, п'янкий драйв. Я була брудна, з ніг до голови в цементній пилюці, в старих розтягнутих джинсах, моє волосся було схоже на гніздо тієї самої курки, для якої ми будували палац, але я керувала процесом. Я створювала реальність. Нехай ця реальність і пахла майбутнім послідом, агрогламуром і дешевими цигарками будівельників, але вона була моєю. Я будувала світ, де правила встановлювала я, а не банк, не тренди й не думка оточення.

І саме в цей момент, на піку мого тріумфу над матерією, коли ми саме сперечалися з дядею Толею про відтінок позолоти для флюгера,він пропонував "під золото", я наполягала на "старій бронзі", у моїй кишені завібрував телефон. Я витерла брудні руки об штани, залишивши на стегнах білі смуги, і глянула на екран. Номер був незнайомий, але "красивий" — купа сімок, вісімок і нулів. Такі "золоті" номери купують люди, які вважають, що удачу можна приватизувати або купити за безготівковий розрахунок разом з ПДВ. 

— Алло? — гаркнула я в трубку, перекрикуючи пекельний гуркіт бетономішалки. — Кажіть швидше, у мене бетон холоне, а ангели чекають! 

— Доброго дня, це Віталіна Ігорівна? — голос у трубці був таким оксамитовим, вишколеним, стерильним і "київським", що мені захотілося інстинктивно випростатися, втягнути живіт, поправити відсутню краватку і перевірити, чи не розмазалася туш, хоча я не фарбувалася вже місяць, а дзеркало бачила тільки уві сні. 

— Вона сама. Хто запитує? 

— Мене звати Артур, я особистий помічник генерального директора холдингу "KyivSkyBuilders". Ми... наслышаны про ваші таланти. І про вашу... легендарну безкомпромісність. 

— Справді? — я здивовано підняла брову, даючи знак дяді Толі вимкнути дриль, який заважав мені насолоджуватися моментом слави. — Ви теж хочете елітний курник? Попереджаю, черга на місяць вперед, аванс сто відсотків, працюю тільки з готівкою, і я не малюю бароко щосереди, у мене санітарний день. Артур ввічливо, "корпоративно", з ідеально дозованою часткою поваги розсміявся. 

— Оцінив жарт. Чудове, тонке почуття гумору. Ні, Віталіно Ігорівно. Ми знаємо про ваш конфлікт з Петром Аркадійовичем... скажімо так, ринок тісний, чутки літають швидко. Ми бачили ваші ескізи того пентхауса, які виклали в мережу ваші колишні співробітники на знак протесту. Це геніально. Це свіжо. Це саме те, що ми шукаємо. Петро був ідіотом, що втратив такого фахівця. Ми хочемо запропонувати вам посаду головного архітектора нашого нового житлового комплексу преміумкласу на Печерську. "Sky Diamond Plaza". Чули про такий?

— Головного? — я завмерла. Бетономішалка продовжувала гудіти, кури кудкудакали, дядя Толя матюкався на криву цеглу, Гусак шипів на колесо тачки, але для мене світ стишився до розмірів телефонної трубки. Час зупинився. — Так. Повний карт-бланш. Бюджет необмежений. Ви зможете реалізувати свої найсміливіші, найдорожчі ідеї. Зарплата... скажімо так, ви зможете купити новий "Range Rover" з однієї квартальної премії, не чекаючи розпродажів. І власний кутовий офіс з панорамним видом на Дніпро на 30-му поверсі. І особистий асистент, який буде варити вам каву, носити ваш ноутбук і записувати ваші геніальні думки. Соцпакет, медична страховка, абонемент у найдорожчий спортзал... Повне повернення в вищу лігу. Тріумфальне повернення. Що скажете?