Частина третя

Зі сім’єю Митюків він познайомився, коли вони переховуючись нагрянули до своїх далеких родичів у село. Тоді він ще не знав, скільки вони принесуть йому лиха. Він, як голова сільради, зустрів новоприбулих гостей села щиро і радісно, адже ніщо не вказувало на те, що для цих людей порядність пустий звук.

Щось неладне він помітив лише тоді, коли на його двір заявилося ціле сімейство з шантажем та погрозами в адресу його єдиного сина. Вони звинуватили хлопця у зґвалтуванні їх неповнолітньої дочки.

Голова не міг збагнути, як його син, якого він так ревно виховував, міг вчинити таке. Та він з дружиною, яка лише у сорок років змогла народила, всю душу вклав у своє дитя і от тобі віддяка.

Блідий, мов полотно, син мовчки вислуховував звинувачення і похмуро мовчав. Лише пізніше він розповів, що секс дійсно був, але за згодою. Тай як він міг наважитися на таке, коли це був його перший інтимний зв’язок з жінкою. Неменшим шоком стало й те, що те дівчисько була школяркою, а не 18-річною студенткою коледжу, як казала.

Домовилися все залагодити мирно, але чутки про зґвалтування вже ширилися селом. Більшість жителів села підтримали голову та його сина, бо знали їх все життю, а та дівчина за декілька днів встигла з багатьма юнаками переспати і одружених звабити.

Хлопець же перешіптувань, тикань на нього, а тим паче материнських сліз пережити не зміг, тому одного разу пішов з дому і не повернувся. Знайшли його на другий день у лісі. Юнак повісився.

Матір хлопця після почутого та пережитого спаралізувало, а чоловіку протягом місяця довелося поховати і сина, і дружину.

Побоюючись людської розправи, гості терміново покинули село, а їхні родичі і досі відчувають страшну неприязнь до себе зі сторони односельців.

Голова ж став марніти на очах. А коли йому повідомили, що у нього остання стадія раку, вирішив здійснити правосуддя над вбивцями його жінки та дитини самостійно. Тому він продав все своє майно і став розшукувати тих, хто вигубив його рід.

Знайшовши їх, він вже знав, як покарає цих жорстоких людей. Око за око, зуб за зуб. Він знищить їх усіх, щоб і згадки про них не лишилося. Так як вони вчинили з його сім’єю.

Почувши, що за його гріх відповідатиме хтось інший, чоловік вирішив виправити несправедливість. Розповідь чоловіка так вразила присутніх, що мало хто осуджував його. Натомість йому співчували і намагалися підтримати, адже він так багато горя пережив.

Ані суду, ані вироку затриманий не боявся, що вже давно втратив смак до життя і чекав лише свого часу, щоб назавжди відійти у вічність до тих, заради яких став убивцею.