20 Глава

Руки, які тримали величезну сокиру над головою Євмена, різко опустилися, і голова розпалася на два рівних уламки. Фонтан крові бризнув із мозку, і молодий бізнесмен упав на підлогу. Ще кількома ударами убивця розрубав все тіло Чапека на дві рівні частини. Але цього було замало. Обидві половини тіла він посадив за столик, одну навпроти іншої, так, ніби вони розмовляють.

Кров фонтаном лилася із голови Євмена. Невдовзі весь гараж був схожий на кров’яний басейн. Тіло бізнесмена було повністю скривавлене, з-під розрубаного хребта було видно якісь органи. Кров залила всю підлогу і тонкою течією почала витікати на вулицю.

Убивця посміхнувся. Йому сподобалось те, що він зробив. Тепер в цей гараж могла зайти лише людина сильної волі. В розрубаних половинах тіла важко було пізнати Євмена...

Все було покрите червоними бризками крові, а посеред гаража лежала сокира, як символ... Тільки символ чого? Може, ненависті? Тільки як тоді потрібно ненавидіти, щоб перетворити звичайний гараж на знімальний майданчик фільму жахів.

ІІІ

- О моя кохана принцеса! Яка чудова зустріч!

- Я ніколи не була твоєю коханою і ніколи не стану нею...

- Та невже, це ж треба таке! А де ж це бачено, щоб жінка існувала сама по собі? У неї має бути чоловік, охоронець - володар її серця, той, хто захищатиме її. Тільки щось я не пригадую твого охоронця. Може, це твій принц? Він, мабуть, щоб тебе захистити, прибіжить з того світу.

Абраїс і Тренг засміялись. Принцеса відвела очі.

- Навіть, якщо принц помер, то це не дає тобі права володіти мною...

- Невже? Невже мені випала честь першим сказати тобі цю новину? Невже ти ще не знаєш? – Абраїс засміявся ще голосніше. - Дракон Великий продав мені тебе! Я віддав йому всі скарби Холодної Гори в обмін на тебе, а ти кажеш, що я не маю права володіти тобою. Ти - моя, принцесо, чуєш, тепер ти - моя! - продовжив Абраїс. - У тебе немає вибору, бо у тебе немає захисту!