- Ну годі вже, - сказав Шланг, стомлений балачками жінки. – А машина яка була?
- Велика...,- стурбовано відповіла жінка.
- Ну, велика – це яка? Трактор чи, може, КАМАЗ? – не стримавшись, крикнув слідчий.
- Не трактор... І не КАМАЗ... Просто велика червона машина...
Слідчий замовк. Він зрозумів, що говорити з жінкою про машини немає сенсу і тому покірно ішов за нею в ліс.
- Ось, тут я спала! – раптом радісно крикнула жінка. – Ось моя пляшка.
- А де ж труп? – запитав Манєк.
Жінка здивовано подивилась навколо.
- Вранці він лежав тут...,- тихо промовила вона, показуючи на пусте місце.
- Ну, і як це називається? – злісно запитав Шланг.
Навколо лежали склянки, залишки сигарет, але не було жодного натяку на вбивство.
- А може, вони приїхали і забрали труп? – намагаючись виправдатись, запитала жінка.
Манєк подивився на слідчого.
- Дійсно, може, вони його вже забрали...
- Добре, полковнику, - злісно промовив Шланг, помітивши, що полковник вірить кожному слову жінки. – Подивимось на все це з професійної точки зору. Ось вчорашні сліди машини, - при цьому він показав полковнику якісь вдавлені в землі смуги. – Судячи з форми коліс, продовжив слідчий, - це джип. Припустимо, він червоний, як каже ця жінка. Ось тут він зупинився, - сказав слідчий, показуючи на найглибші лінії в землі.