12 Глава

• -Щодо мене, - тихо сказав він, - то я лише сценарист, і не розуміюся на грі акторів, тому я прислухатимусь до думки Адріана, оскільки саме він є професійним актором.
• - Ніхто не сумнівався, що він ваш улюбленець, - тихо сказав Дракон.

Адріана почув слова Дракона, але вирішивши, що зараз не час для суперечок, спокійно піднявся зі стільця і почав:

      - Якщо ви вже розділилися на дві ворожі групи з повністю протилежними думками, то я, мабуть, буду прихильним до думок Дори....

       - Ну звісно, вона ж режисер, - перебив Дракон.

       - Ні, Драконе, не тому, що вона режисер, - раптом крикнув Адріан, - а тому що ми з Дорою звернули увагу не лише на великі груди і колір волосся,а й вміння грати. Але Дора трошки помилилася, бо дівчина, про яку вона говорила, не лише грала найкраще серед усіх, хто був на цій касеті. Вона взагалі, грала професійно. А головне, знаєш шо? Їй притаманне саме те, чого в нашому фільмі якраз так не вистачає - у неї є пристрасть, чуєш, пристрасть до всього. Тому я ЗА принцесу, бо, наприклад, у Луїзи цієї пристрасті не було, навіть, у житті.

- Ну хто ЗА принцесу? - перепитала Дора щоб показати усім, яка вона справедлива. 

Всі підняли руки, навіть Дракон.

Дора посміхнулася, переконавшись, як всі поважають її думку.

-Як її звати?- запитала вона Іванну, яка тримала в руках список всіх акторів.

- Ельзара, - відірвавшись від листка, сказала гример, - Ельзара Баталова.

- Пане директор, - звернулась Дора до Яна Антіновича – Візьміть у Іванни телефон цієї дівчини, подзвоніть їй, запросіть. Давайте сьогодні о дванадцятій. Будемо одразу починати зйомки, щоб подивитись, чи вона нам підходить. А зараз всі вільні.

Службова машина Шланга під’їхала до лісу. З неї вийшла жінка, полковник і слідчий.

- Ходімо за мною, - сказала жінка, яка ніяк не могла вгамуватися. – Так от, потім вони сіли у червону машину і поїхали, а я заснула...