Глава 10

- Так от, я випила свою горілку і лягла спати, - вже спокійно продовжила жінка. - Десь о дванадцятій я прокинулась і побачила, як якісь хлопці знімали з дівчини скальп, а потім його спалили. Вони говорили між собою, і я, навіть, запам’ятала їхні імена: Влас, Никанор, Євмен... - Ну добре, добре, - перебив Манєк. - А дівчина що? - Мовчала, - продовжила жінка. - Може, терпіла, а може, вони перед цим її зарізали ножем у серце. Пам’ятаєте, як у фільмі "Подумати перед смертю"? - Все ясно, - перебив Шланг. - Ви просто передивилися телевізор. Полковнику, вона одразу викликала в мене підозру. Я думаю, я вже можу іти. Він повернувся і гордо пішов до виходу. Жінка з надією подивилась в очі полковнику. - Полковнику Манєк, але ж ви мені вірите? Це все правда. Я сьогодні вранці як прокинулася і труп побачила, то так злякалася... Шланг раптом зупинився і подивився на жінку. - То ви бачили труп вже після того, як протверезіли? - Ну звісно, - відповіла жінка. – Я, як тільки труп побачила, то одразу таксі викликала і до вас. Правда, довелося п’ять гривень заплатити, але ж я сподіваюся ви мені їх вернете... - Та вона ж сміється з нас, - не втримавшись, крикнув Шланг. - Їй нема за що випити, то вона вирішила з нас гроші збити. - Ні, ні, не вірте йому, полковнику! - прокричала жінка. - Ну добре, - хитро сказав Манєк, - а якщо я дам вам п’ять гривень, ви погодитесь, що все це ваші вигадки? - Не вірите? - розчаровано запитала жінка. - То давайте поїдемо туди, і ви все побачите на власні очі. Полковник зітхнув. - Ну що ж, перевірити все одно зобов’язані. Шланг, твоя машина вільна? - Вільна, вільна, тільки якщо ця прекрасна леді щось зробить, то мити машину будеш сам. Відеокасета домоталася до кінця і всі нарешті відвели очі від екрану.