Глава 9

Полковник зітхнув. - Іноді горілку доводиться відрами пити - і нічого, а вчора пів кружки пива випив, уявляєш? А сьогодні на ногах встояти не можу. - Я хоч і не пив, - посміхнувся лейтенант, - але дружина сьогодні тричі будила. А я, навіть, не чув. Жахлива ніч. - Це точно, - погодився полковник. - Я на цьому не розуміюсь, - продовжив лейтенант, - але донька каже, що то якісь космічні сили... - Ну добре, що там у тебе? - перебив Манєк. - А так, - згадав лейтенант. - До вас якась жінка. Каже, що вчора в лісі хтось скальп з дівчини знімав, потім хтось когось палив... - Мабуть, не лише мені сьогодні вночі було погано, - подумав полковник. - Тільки вона, - продовжив лейтенант, - якби то сказати, видно давно в запої, і ... видно не милася давно... Але крім вас, ні з ким говорити не хоче. Каже, що довіряє тільки вам, бо бачила вас по телевізору. - Добре, запроси її, і цього поклич, як його, слідчого... Коротше кажучи, Шланга. Жінка і слідчий увійшли майже одночасно. - Ну, про що ви хотіли поговорити зі мною? - запитав полковник. - Вчора, - почала жінка, - десь о дванадцятій ночі я побачила у лісі машину... - Що ви робили так пізно у лісі? - перебив слідчий. - Я збиралася там заночувати. - Чому ви не ночували вдома? - знову запитав Шланг. - Як ви зі мною розмовляєте? - обурилась жінка. - Хто дозволив вам так розмовляти зі мною? Я між іншим допомагаю слідству. А ви задаєте мені питання таким голосом, наче це я убила ту дівчину. Що з того, що я була п’яна і не мала змоги дістатися до свого дому. Що з того, що я вирішила заночувати в лісі? Хіба це означає, що всі мої свідчення не правдиві? - Ні, ні, пані, - заспокоїв її полковник. - Продовжуйте, будь ласка. Він багатозначно подивився на Шланга, натякаючи, щоб той заткнувся і не чіплявся до нещасної п’янички, яка так хотіла допомогти слідству.