- Я тільки-но бачила Дору, - сказала гример. - Вона сказала, щоб я всіх нагримувала. Вони прийдуть за хвилину і будемо починати.
- Хто вони? - раптом перебив її Адріан.
- Що? - злякано перепитала Іванна.
- Ну ти сказала, що вони прийдуть за хвилину. Хто вони?
- Ну, як хто? Дора, Едуард, директор... як його...Ян...
- Антінович, - перебив її Адріан. - А з ними часом не було Луїзи?
В цей момент відчинилися двері і зайшли всі ті, про кого щойно говорила Іванна.
- А чому принц досі не в гримі? - з порога почала кричати Дора. - Чому Дракон не готовий? Чому не готуються камери? Хто все це робитиме? Я?
- А хіба ти вмієш? - тихенько перепитав Арсен.
- Іванно, я ж попередила тебе! Щоб до мого приходу все було готово! Що ти робила до цього часу? Патякала з принцом, замість того, щоб його нагримувати?
- А навіщо гримувати принца, - роздратовано крикнула Іванна, - якщо досі немає принцеси?
- А-а-а, от в чому справа, - вже тихіше сказала Дора. - Вона вирішила, якщо в неї такий крутий адвокат, то їй дозволено запізнюватись. Ну що ж ... Я і до її адвоката дістанусь...
- А може, вона нарешті зрозуміла, що в театрі їй не місце, - спокійно сказав Арсен, який тільки-но відзняв на камеру той концерт, що затіяла Дора, і був цим дуже задоволений.
- Дійсно, - раптом промовила Іванна, - може, їй просто не вистачило сміливості сказати про це нам.
Адріан розгублено відвернув очі до вікна.
- Воно б той добре, - єхидно посміхнулась Дора. - Добре, любі мої. Але проблема в іншому. Тут дехто заявляє, що без принцеси не гратиме.
Режисер багатозначно подивилася на Адріана.
Він знову відвернувся до вікна. Ніхто нічого не зрозумів. Всі вирішили, що у Дори черговий припадок стервозності, а Арсен знову ввімкнув камеру, щоб довідзняти вже початий концерт.