Убити Сталiна

 Замах Огорева
 16 листопада 1931 рiк . Сталін прогулюються по Москві, в супроводi належаному йому по штату охоронця.

 Йому на зустріч вийшов колишній білий офіцер Огорев, який тепер працював на британську розвідку. Побачивши Сталіна , така лють взяла, що вiн посеред білого дня , прямо на вулиці , вихопив наган. Але героїчний чекіст, зумів скрутити вражину антисоветськую. 

 Звучить героїчно - пафосно, i нi слова правди. Після смертi Сталіна була скликана спеціальна комісія "по пересмотру дел Сталинського режиму". На її висновки місцями я й далі буду посилатися. 
 Висновок комісії був наступний - маячня. В реальностi все було так - 16 листопада дійсно був затриманий колишній білий офіцер, агент британської розвідки.  На допитi він розповiв що якось бачив як Сталін прогулюється Москвою. Далi , справа була вже за кулаками чекістів, аби вибити потрібні покази. 

 Що це дало? Чекістам посади й звання, Сталіну - особисту охорону. До 1931 року главу радянської держави, охороняли по штату партійної охорони. Тепер  вiн мав людей, якi займалися виключно охороною його тушки. Плюс зайвий раз підкреслив свою важливість . Он яка я персона, мене навiть вбити хотіли. 

Початок не зовсiм по темi книги, але це перший відомий замах на Сталіна. 

 Постріл бібліотекарки. 
 Січень 1935 року. В Кремлівську бібліотеку привозять поповнення фондів. Сталін присутній особисто. Не сказати, щоб вiн був прямо вже книголюб. Просто диктаторська звичка - по можливостi , все контролювати самому. 
 Бібліотекарка ,з  колишніх дворян Орлових - Павлових, відкриває коробки. З поміж книг, витягує револьвер "Бульдог" , i здійснює постріл у Сталіна. 

  Охорона викрила вогонь у відповідь, i поранила бібліотекарку. Рана ж самого Сталіна виявилася не смертельною. 

 Чекісти , оперативно "розкрили" змову військових, якi хотіли убивши вождя узурпувати владу. Всіх учасників було розстріляно. 

 От тільки вже згадана мною комісія, прийшла до висновку що справа була зшита білими нитками. Але факт лишається фактом - в запечатаний коробці, з поміж книг був заряджений револьвер. 

 Замах Данилова. 
 11 березня 1938 року . Сталін , за своєю звичкою , робив вечірню прогулянку. Як раптом один з охоронців вихопив  револьвер i намагався вистрілити . Проте охорона швидко скрутила стрілка. 

 При собі  мав документи на ім'я лейтенанта військ НКВС Данилова. Насправді він дійсно був лейтенантом, дійсно Данилов, але служив в гарнізони Тули. 

 За його словами вiн належав до підпільної військової організації. Його дії мали бути актом помсти за арешти військових. 

 Справа Надії  Алілуєвой. 
 Наступна історія вибивається з ряду подібних тим, що Сталіна хотіли усунути законним чином.  Хотів це зробити глава НКВС, той хто почав "великий терор" Микола Єжов. 

 1938 рiк. В руках Єжова обмежена одним лишень Сталіним влада. Це його не влаштовує. Вiн хотів повноту влади. 

 Для здійснення своїх планів , вiн вирішив пiти первiренною доріжкою - зшити кримінальну справу. До того ж навiть нічого робити не прийшлося. В 1932 році, не витримавши сімейного життя з "батьком всіх народiв" застрелилася дружина Сталіна Світлана Алiлуєва. 

 Ніхто на цьому зупинятися не збирався. Доведення до самогубства це лишень так , для затравки. Чекістська машина, після арешту мала б запрацювати на повну. Але стався витік інформації. 

 Про плани шефа дізнався зам Єжова, Лаврентій Берія. Вiн доніс Сталіну, i тепер уже глава НКВС на своїй шкірі відчув жорнова системи. 

Японські замахи

 Наступні замахи, мною об'єднані країною яка намагалися їх вчинити, i  виконавцем - Генрихом Люшковим. 

 Колишній чекіст , глава НКВС далекого сходу, в 1938 році перейшов кордон з окупованою Японією Манлжурiєю i здався в полон. В цю новину спочатку нi на Луб'янці , нi самi японці не повірили. Чоловік в , якщо переводити на військові, генеральських чинах, при посаді. З чого раптом?