Глава 11.

Сьогодні Мія була налаштована серйозно як ніколи. Вчора вона піймала полковника за вечерею та домовилась про зустріч. Щоб ніяких сюрпризів. А то знає вона його таланти уникати небажаних розмов.

- Полковнику, я власне до вас з простим питанням. Чому мене досі не ввели у штат спецзагону капітана Байди? Ви зовсім мені не довіряєте? Я чудово розумію, що я невдалий експеримент, але я краще підготовлена, ніж будь-хто на цій базі. 

- Тобто, ти серйозно налаштована?

- Звісно! Я не жартую такими речами. Тут мова йде про життя людей. Як мінімум команди Байди, як максимум… Хто знає, що він там задумав.

- Я дивлюсь, ти в курсі справи. Аж цікаво, звідки? 

- Ви ж знаєте, я вмію збирати інформацію. Слово тут, слово там. А якщо все звести докупи, виходить, що їх відправлено ловити когось типу мене. Але кращого, бо він зміг втекти. В будь-якому разі нерозумно не використати проти “Другого” “Першу”. 

- Ти знаєш, я не можу приймати рішення одноосібно.

- Звісно, але я ніколи не повірю, що такий хитрий… (Мія хотіла сказати “лис”, але передумала) та розумний керівник, як ви про подібне не думав та не послав запит щодо мене. Тим паче я давно вже зверталася з цього приводу й до капітана, й до вас. Тож?.. Можливо вже є якась відповідь?

Чесно кажучи, Мія мала рацію. І запит він давним-давно надіслав, і відповідь уже отримав. Коротку. “На ваш розсуд”. І весь цей час думав. Зараз все більше схилявся до того, щоб використати навички та вміння Мії у цій справі. Бо полковник був ще той “старий хитрий лис” і зараз всі його внутрішні сенсори били тривогу. Все занадто добре йде. А все, що занадто, як відомо, не здраво.

- Добре, Мія! Готуйся, вилітаєш до них. Поки що будеш з Лорою та Лакі сидіти на моніторах. У Айрін та Натана є вживлені чіпи прослуховування. Але ми їх не тільки чуємо, але й бачимо все їхніми очима. Пильнуй уважно. Я відчуваю щось не так.  І ще одне. Без узгодження зі мною, ніяких дій не робити.

Мія задоволено усміхнулась.

- Величезне дякую! Обіцяю, ви не пожалкуєте про це рішення!

*****

Мія потягнулася всім тілом, аж щось хруснуло. Вона вже другу добу майже без відпочинку сидить за моніторами. Спить лише коли засинають Натан та Айрін. Та й то впівока.

Коли вона вперше побачила цю солодку парочку, мало не зомліла. Натан їй все ще подобався, тож дивитися на всі ці цьомки-бомки було тяжкувато. Що на її, що на його моніторі. 

Обидва монітори стояли поруч. Один показував в режимі реального часу, що бачить Натан, а інший, що бачить Айрін. Раніше за її монітором сиділа Лора, а за його Лакі. Зараз обидва пильнувала Мія. На, здавалося, доречне зауваження Лакі про те, що, можливо, їй як дівчинці буде незручно в деякі моменти спостерігати за Натаном, відповіла:

- Ой, що я там не бачила?

Тільки коли побачила реакцію колег на свої слова, зрозуміла, що бовкнула щось не те.

- Не турбуйся за це. В особливо пікантні моменти типу душу чи туалету я відвернусь.

Чомусь дико хотілося кави та саме зараз відійти не могла. Натан на її прохання оглядав їхню з Айрін спальню. Під виглядом ретельного прибирання він обстежував кімнату сантиметр за сантиметром.

- Капітане, а ну ще раз на другу полицю, там де ота незрозуміла статуетка. Пройдіться там ганчірочкою ще раз.

- Що, щось помітила? - стривожено запитав Натан.

- Так пилюку ж залишив!

- Ой, як дотепно! Весело тобі там, я дивлюся! 

- Ви б менше говорили. А то ще щось запідозрять. Ви ж не шизік, щоб сам з собою розмовляти. Більше слухайте, що вам розумні люди кажуть. І кивайте, якщо що. Або знаєте як. Я буду ставити питання, а ви, якщо відповідь “так” - пальчиком по носу зверху - вниз, знизу - вверх. А якщо відповідь “ні” - з права наліво чи зліва на право. Мені особисто все одно. 

- Ну тебе з твоїми жартами, - пробубнів він собі під ніс, намагаючись не надто виразно артикулювати ротом.

- Які жарти, я серйозно. Якщо вже дуже хочеться щось сказати, співайте  українською. Тут вряд чи її хтось знає. Хоча… 

Мія ненадовго замовкла. Потім сказала:

- Ну, що я вам хочу сказати, капітане. Нарахувала три камери. Можливо є ще. Ставили явно професіонали. Єдине місце, де можна більш менш вільно спілкуватися - туалет з ванною. І ще одне, - Мія ненадовго замовкла. Підбирала слова. Так і не підібрала, тому випалила як є. - Що у вас там з сексом? Давно був останній раз?

- Ми не спимо разом! Ні, спимо-то ми разом, але сексом не займаємось.

- Я ж просила співати українською, якщо багато тексту. Поганенько наші справи. Треба займатися, а то ще пустять розголос, що ви імпотент, прости Господи.

- Що ти мелеш? - зашипів він.

- Якщо серйозно, треба щось думати. Бо це дуже підозріло, якщо молода закохана пара не спить разом. Маю на увазі…

- Я зрозумів, - тихо відрізав він та пішов у ванну кімнату, де міг вільно розмовляти.

- Я, звичайно, професіонал, але мені здається, то вже трошки перебір! Нє?