У знаках Місяця
5.5
— Я так довго чекав цього моменту, — промовив незнайомець до Таріана, і його голос звучав підступно. — Брама — це інструмент. Ти бачив наслідки своїх ласкавих вчинків. А я бачу порядок у руїнах. Дай мені двері і я випалю у світі все те, що отруює його розвиток.
— Ти будеш спалювати пам’ять, — відповів Таріан. — А чи не боїшся ти, що в те, що ти виженеш, повернеться інша темрява?
Незнайомець усміхнувся кривою усмішкою:
— Темрява вже тут. Я її приборкаю.
Перший бій не був фізичним, а ритуальним. Незнайомець кинув у простір невеликий предмет: залізний дзвін, що видавав звук, який проявляв відгомін у душах людей і витягав з них найстрашніші думки. Тіні повисли, і на обрії з’явилося щось, що здавалось хвилею темної матерії, що пульсувала й прагнула вхопити пам’ять із кожного серця.
Ардель підняв руки й почав співати стародавній захисний гімн, Кайла водила руками у повітрі, випускаючи зелені нитки, які підбирали розбиті пам’яті й утілювали їх у дробні форми. Міран створив холодний купол, що стримував розгуляну тінь.
І Таріан — він простягнув руку до каменя в грудях і виніс на поверхню найсильніший образ, який у нього лишився: не конкретний спогад про матір, бо він віддав найніжніший фрагмент, а відчуття захисту, яке походить від її голосу. Він підніс це відчуття так, щоби воно не стало лише спогадом, а стало опорою.
#1357 в Фантастика
#2312 в Різне
Відредаговано: 14.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
