У знаках Місяця
Розділ 5: Брама майбутнього.
Небо над долиною пахло електрикою, не просто грозою, а тим особливим напруженням, яке передує перевороту часу. Три Місяці стояли вище ніж будь-коли, їхні обріси сходилися в одній точці, і повітря наче затонуло між двома ударами серця. Знак Трилуння на грудях Таріана дрібно тремтів; нитка срібла від серця до долоні нагадувала про голоси, що він колись віддав, і про голоси, які ще належало зберегти.
Результат минулих виборів уже докучав світу: там, де він рятував з’являлися порожнечі; там, де він стискував пробивалися тріщини. Старші направили йому листи із тривогою: у південних селищах люди бачили фігури, які приходили з-поміж тіней і брали назавжди пам’ять тих, хто оплакував. У містах люди знаходили себе без імен, а їхні рідні не впізнавали їх за розповідями старих. Ардель говорив тихо за вечірнім вогнем:
— Відлуння нашої дії стало голосним. Якщо ми не знайдемо Браму якщо не з’ясуємо, що вона вимагає ця хвиля зростатиме.
Саме тому вони йшли до неї. До місця, де нитки часу сходилися в одну щілину: місця, яке в легендах називали Брамою майбутнього. Місцеві казали про неї різне: хто бачив у ній дзеркало, що показує майбутнє; хто — розріз у небі, через який вириваються майбутні настрої; інші говорили про неї як про двері, що відчиняються, щоб прийняти нову форму світу. Таріан не хотів вірити у прості описи. Він прагнув знати істину.
#1398 в Фантастика
#2334 в Різне
Відредаговано: 14.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
