У знаках Місяця
3.29
— Ми не плетемо долю замість інших, — продовжив Таріан. — Ми лише допомагаємо ниткам не розірватися завчасно. Кожна людина сама обирає, яким буде її шлях.
Він подивився просто у вічі Веланові.
— Але якщо одного дня ми вирішимо, що заради порядку маємо право стерти чужий біль, чужу пам'ять або чужий вибір... тоді ми перестанемо берегти світ. Ми почнемо ним володіти. І саме в цю мить забудемо, заради чого колись обрали шлях Трилуння.
Над вогнищем знову запанувала тиша та цього разу вона вже не була важкою. Вона була схожа на нічне небо: глибока, спокійна й сповнена думок, відповідь на які ще тільки належало відшукати.
Велан мовчки відвернувся. Під блідим поліським сяйвом його тінь витягнулася по землі: довга, гостра, мов лезо, що ще не знає, куди буде спрямоване. У цьому русі не було ні поразки, ні покори. Лише непохитна віра.
Він справді вірив, що очищення через забуття є найкоротшим шляхом до рівноваги. І саме ця щирість робила його небезпечним: переконання, народжене не з жорстокості, а з прагнення врятувати світ, легко могло стати знаряддям розбрату.
Таріан дивився йому вслід і вперше відчув, що майбутні битви не обов'язково починаються з ненависті. Іноді вони народжуються з двох різних уявлень про милосердя.
#1354 в Фантастика
#2314 в Різне
Відредаговано: 14.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
