У знаках Місяця

3.24

Її слова ще довго відлунювали в думках Таріана. Та разом із новим знанням прийшло й інше усвідомлення. Будь-яке світло неодмінно народжує тінь. Коли обрані почали залишати кам'яне коло, Ардель жестом попросив Таріана затриматися.

Старець мовчки розкрив долоню. На ній лежав невеликий камінь — гладкий, темний, мов нічне озеро без жодного відблиску. Здавалося, він поглинав навіть місячне світло, не дозволяючи йому торкнутися своєї поверхні. Ардель обережно поклав камінь у долоню юнака. Той був несподівано холодним. 

— Це Відгомін, — тихо промовив старець.

Його голос став нижчим, майже урочистим.

— Кожного разу, коли людина торкається справжньої сили, світ відповідає їй. Але він ніколи не відповідає лише світлом.

Він підняв очі до трьох Місяців.

— Коли ти кличеш магію, вона неодмінно озивається. Та разом із нею прокидається й те, що вміє слухати її поклик.

Тінь не спить, вона відчуває кожне серце, у якому народжується нове світло. Вона знає тих, хто змінився. І завжди шукає тих, хто ще не навчився берегти власну душу. Таріан уважно слухав, міцніше стискаючи камінь. Ардель поклав руку поверх його долоні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше