У знаках Місяця
3.9
Та найбільше увагу Таріана привернув Велан. Молодий чоловік із гострими рисами обличчя й проникливими очима, у яких палало честолюбство. Він стояв рівно, ніби весь світ мав підлаштовуватися під його волю. У його руках мерехтів артефакт із холодним сріблясто-блакитним відблиском, а в самому погляді читалася непохитна віра у власну правоту.
Велан вірив, що найкоротший шлях до рівноваги лежить через забуття. На його думку, біль, спогади й почуття лише сковують людину, не дозволяючи їй рухатися вперед. Він прагнув очищення через відсікання минулого, навіть якщо за це доводилося платити частиною самого себе.
Його погляд неодноразово зустрічався з поглядом Таріана. У ньому не було відкритої ворожості, а лише стриманий сумнів. Наче Велан уже відчув, що їхні шляхи перетнуться ще не раз — і одного дня їм доведеться стати по різні боки одного вибору.
Коли настала черга Таріана, він повільно ступив уперед. Його серце билося швидше, ніж зазвичай, але в цьому ритмі вже не було страху — лише хвилювання перед невідомим. На відміну від інших, він не приніс із собою ні стародавнього артефакту, ні священного сувою, ні реліквії, освяченої поколіннями.
У нього був лише знак, тонка срібляста сітка на долоні — мов відбиток ниток самої долі. Єдине свідчення того, що він уже одного разу зробив вибір, який змінив не лише його самого, а й відлуння майбутнього. Кайла зустріла його теплою усмішкою й ледь помітно схилила голову на знак підтримки.
#1287 в Фантастика
#2261 в Різне
Відредаговано: 29.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
