2026.4

В твоїх очах немає іскр.
Це оптичний обман?
Їх ніколи не було.
Чую я ледь чутний тріск —
Обвалився фонтан,
Безладно загуло
В твоїх думках —
Сум на вустах…

Мріяла ти про принца:
Про статки й палаюче кохання.
Пурхнула синиця —
Рознеслося глухе горлання.
Чого хотіла? Кров твоя
Білою ніколи не була.
Ти падала щодня —
Та досвід не лишив і сліда.
Світ йшов уперед,
Ти на місці стояла.
Виріс очерет —
І ти з нічим зосталась…    

                    ***

Що таке щастя?
І де його знайти?
Це коли ти високої масті —
Обираєш шляхи тільки ти?
Що таке щастя?
І де його знайти?
Це коли не страшно впасти
І є сили знов іти?
Що таке щастя?
І де його знайти?
Це коли у сімейних радостях
Намагаєшся себе знайти?
Чи воно у гучних перемогах,
У визнанні і в словах?
Чи, можливо, у тихих тривогах,
Що не змовкають у серцях?
Чи воно у тому,
Щоб бути собою
І не відчувати втому,
Дивлячись на руки свої?
А може, у відвертості
Схований його секрет?
Або ж у впертості,
У твердості характеру слід?
Та все це не про те.
Придивися і прислухайся,
Зупинися і принюхайся —
Відповідь уже є.
Щастя — це являти собою,
Залишаючи за спиною
Ледь відчутний парфум, не гніт.
Знаєш, і у щастя є сум — такий цей світ.

                       ***

Що таке доля?
І чи є вона?
Це запис у книзі
Чи моток червоних ниток?
Це коли на кризі
Влаштовуєш власний каток?
Що таке доля?
І хто її пише?
Ти сам собі режисер
Чи хтось дихає у спину
Вирішуючи за тебе
Набагато більше?
«Так мало статися»,
«Тобі судилося» —
Чула я безліч разів…
Невже без шляхів,
Без іншого шансу,
І не вистачить часу?
А може, доля — це вибір,
Усвідомлений крок?
Можеш тонути мовчки
Або ж зробити ковток…
Гадаю, доля — це наслідок
Рішень, страхів і мрій,
І все, що ми маємо, —
Це пожиток наших дій.

                   ***

Що таке страх?
І звідки він?
Це шепіт тихий
Чи внутрішній дзвін?
Що таке страх —
Перед вибором стояти?
Це крок зробити
Чи вічно відкладати?
Кажуть: «Слухай серце» —
Якщо воно мовчить?
Кажуть: «Час підкаже» —
Та час лиш своє бере.
Страх між «треба» і «я так хочу»
В глухий кут тебе веде,
І кожне з рішень: «перескочу»
Наштовхує на щось не те…
Повільно.
Спокійно.
З любов’ю.
Із честю
Підійди до страху свого —
І прийде, мов виграш у лото,
Знання: цей страх — не ворог, а знак,
Що вибір важливий,
Що це не просто так.
Бо гірше, ніж помилка,
Мабуть, лише одне —
Стояти на місці,
Рахуючи щастя чуже…
І, може, не існує ідеальних доріг,
Є тільки кроки й переступлений поріг.
Тож вибір — це сміливість,
А не гарантія без бід...
Навіть помиляючись,
Ти будуєш власний світ.  

                  ***

Вибір. Вибір. Вибір.
За ним стоїть сміливість
І він не терпить вагань.
Вибір. Вибір. Вибір...
Що таке вибір
У світі швидких рішень,
Де думки короткі,
А висновки поспішні?
Що таке вибір
Серед тисяч порад,
Де кожен краще за тебе знає,
А думку власну ніхто не вітає?
То що ж таке вибір?
Як вирватися з алгоритму,
І не втратити свій ритм?
Вибір. Вибір. Вибір.
З ним не обійтися без бід,
Якщо жити тим, що диктує світ...
Чи стане легше йти,
Якщо слухати себе?
Без гарантій. Та, може, у снах
Вишня цвітом зацвіте... 

              ***

Дзеркало моє,

Ти мене обійми,

Розкажи про долю,

Віджени всі сни,

Що змушують страждати

І не дають мені спати...

Дзеркало, скажи мені, хто я

Без ролей і без прикрас.

Це справжнє відображення

Чи лише те, що бачу щораз?

Дзеркало, дзеркало, кажи

Хоч щось, лиш не мовчи...

Дзеркало мовчить вперто,

Ніби набрало до рота води.

Дороги забуті, тіні стерті,

Та на місці стоять мости.

Їх не змити, не спалити

І не розвіяти вітрами,

Тож мовчи, дзеркало, мовчи –

Вже знаю те, що маю знати.

                     ***

Що таке світло
І звідки воно?
Це тиша у слові
Чи від вчинку слід?

Що таке світло
І де воно?
Його місце у серці
Чи, може, в голові?

Що таке світло
У шепоті ночей?
У темряві інших,
У вологості очей?

Що таке світло?..
Відповідь доволі проста,
А, може, сховалась вона
За безліччю речей?

Світло…
Світло кожен має —
Чи не так? Гадаю, має…
Та чому ж тоді так часто
Ми блукаємо в пітьмі?

Світло.
Адже є воно, так?
Зчитується знак:
Якщо воно є в тобі —
Його не сховає ніч,
Не поглине тінь,
І буде легше йти.
Бо справа не в темряві,
Що давить зсередини —
А в тому, ким ти є
І що в собі прагнеш нести.