Розділ 21

- Знаю.

Не просто так він в цьому приміщенні. Не просто так його люди вільно ходять по клубу, ніби у себе вдома. Не просто так ніхто їм не заважає робити, що заманеться. Ніколи просто так нічого не буває. Все має ціль, зміст, вагу. І якщо ти цього одразу не бачиш - значить, ти вже програв.

Він мовчить. І навіть тут хочеться сказати, що просто дивиться, спостерігає. Але ні. І тут не просто. Вивчає. Зіставляй. Усвідомлює.

- Сестринський інстинкт значить, - промовляє з ледь помітною насмішкою, — все ж таки щось святе в тобі лишилося.

Я мовчу. Опускаю голову. Зовні - покірність, всередині - вогонь. Я могла б огризнутись, кинути в нього тим самим "святим", яке йому не те що чуже, воно для нього огидне. Але ризик занадто великий. Братом. Собою. Нами. Кожне зайве слово - як куля в темряві. Тому ще нижче схиляю голову, щоб покидьок не бачив, як я стискаю щелепи від злості. Хай думає, що я тиха. Хай недооцінює. Це мій єдиний захист.

Він бачить у мені повію. Ту, яку хлібом не годуй, дай тільки віддати себе. Наче я вивіска на трасі. Яскравий неон для таких, як він. І він хоче в це вірити. Бо так простіше. Бо так легше маніпулювати.

- І що у нього? Онкологія? Когось завалив? Підсів на наркоту і вліз в боргову яму?

- Йому чотири! - Не стримуюся, і встромляю погляд в чоловіка. А хотілося б щось гостріше! Ніж, слово, удар. Що добряче ранить!

- Твоєму сопляку чотири?

- Він не сопляк! Він мій брат! - Сумніваюся, що ти покидьок народився відразу в костюмі, з двома амбалами по боках і владою, яка зробила тебе паскудою. Срав ти й на горщик, бізнесмен чортів. Підозрюю, що і без колготок не обійшлося, замість брендових штанів. І навіть десь фотки є такого потужного, крутого бугая який колись був маленьким-маленьким хлопчаком.

- І що з твоїм сопля... братом?

Бавиться. Як кошеня з шерстяним клубком. Як дитина з кубиком. Як цуценя з м'ячиком. Так і в цього козла є іграшка. Яка ще і видає смішні звуки, коли її тиснуть. А він тисне. Напирає.

- Його хочуть забрати органи опіки, - нехай хоч буду смаколиком, лише б чим більше утримувати увагу. Чим довше зберігати шанси, що він допоможе. А що як "іграшка" зайде і стане улюбленою? А там і з Денчиком все вирішиться...

- А родаки що, аватари?

- Хто?

Закрадаються сумніви, що ми обговорюємо кіно. Цей мужик не той тип. Він не дивиться фільмів. Він їх знімає. У реальному житті. І всі з позначкою "18+". В його серіалах актори зникають. Назавжди.

- Завалюють сливу? Бля, бухають?

- Типу того, - в раціони матері й таке присутнє. Не настільки вагоме, як любов до короткочасних романів, та теж не без гріха. 

- І ти така борцуха за справедливість, вирішила проституткою підробляти, щоб братана врятувати?

- Ні! Це не правда! Я взагалі ні з ким! - Тим більше ж цей мерзотник вже знає дану інформацію. Як можна бути дівчиною легкої поведінки й залишатися незайманою? Взагалі мізки відбило при народженні, а в юності остаточно добило, щоб в дорослому віці залишитися з омлетом у бошці?

- А, я зрозумів, - і перед тим, як виголосити свою "розумну" річ, нахиляється до столика та забирає звідти склянку з якоюсь рідиною, - вирішила збити касу по повній, якщо нульцова?

- Що? Я вас не розумію, - що це за словечка? Де прив'язана книга до цього покидька, щоб перекладати цю маячну яку він верзе? - Я ніяку касу не збивала. Нікому нічого не пропонувала. Я просто тут працюю.

- Все вірно, - висушує вміст склянки одним махом, навіть не кривлячись. А я сумніваюся, що там лимонад. - Працюєш. Проституткою.

- Ні, танцівницею! Я танцюю. Ви ж самі все бачили.

- Гаразд, - чоловіка очевидно починає втомлювати ця розмова, і він приймає якесь рішення, - доведи.

- Що довести? - Кліпаю, і поглядаю на пляшку поряд з пустою склянкою. Може, попросити й собі порцію? Може, коли ми будемо під одним градусом, то легше піде?

- Що ти тут танцюєш, а не сракою торгуєш. Танцюй.

І хлюпає собі ще цього пійшла бурштинового кольору. Підносить до пики, але не п'є, а тільки тримає біля писка, очікуючи.

- Я виступаю тільки в головній залі. В моєму контракті не передбачені персональні шоу.

Не може ж він знати, що ніякого контракту немає, і що я наразі банально "заливаю"?

- Рахуй, що контракт переписаний. Умови працевлаштування змінилися і ти робиш те, що тобі скажуть робити.

- Вибачте, але тут Мехран Наємович вирішує, де кому і для кого танцювати. І він явно буде незадоволений тим, що хтось в його клубі влаштовує нові правила поза його спиною.

- Мехран, як ти кажеш, Наємович продав твоє тіло як яблука на ринку. І ти дійсно будеш розповідати мені про те, що йому щось не сподобається?

- Це не правда!

Завжди так говорять про хороших людей. Бо вони не захищають себе. Бо вони вірять, що доброта - це щит. А вона, навпаки, наживка. Я вже це проходила. Я була хорошою. Рік у магазині старалася, підтримувала, допомагала. А потім підставили. Усміхаються в очі, а за спиною точать ножі.

- Так? - Губи чоловіка кривляться в посмішці, а після торкаються до скла, роблячи спраглий ковток. - А бабки він дав тобі за твою мімімішність? А оце вбрання проститутки, бо воно тобі пасує до кольору твоїх оченят?