Глава 8. Сама

- Боже мій! – вхопилася за голову Ярина, коли вийшла із таксі та оглянулася навкруги.

Єва зосереджено спостерігала за подругою та не могла зрозуміти її реакції. Сьогодні був один з тих вечорів, коли її вмовляння подіяли й все ж вдалося витягнути Ярину до нічного клубу. Не те щоб в неї не було подруг, але Ярину вона особливо цінувала. Бо, на відміну від свого звичного оточення, племінниця Олексія Біліченка була малослівною, але відвертою з нею. Коли не бажала щось розповідати, то мовчала, але не фальшивила.

- Що не так? – спитала Єва.

- Невже серед усіх столичних клубів ти обрала саме цей? – вигнула брови Ярина, вказуючи на вивіску.

- Ти ж не ходиш в клуби, - розвела руками Єва, - чим тобі не вгодив «Валькірія»?

- Нічим!

- Там гарно.

- Знаю, - буркнула Ярина.

Єва підійшла ближче, вхопилася рукою за лікоть подруги й продовжила свій допит:

- Була тут раніше?

- Випадково, - зітхнула Ярина, - ходімо вже. Якщо ти вирішила мене вигуляти, то показуй все.

Останні дні для Ярини виявилися справжньою мукою. Неприємні спогади, пов’язані зі Стасом, повністю витіснив Гнат. Вона водночас хотіла відчути на собі його помсту, але й боялася цього. Через зраду коханого знала, що не готова підпустити до себе будь-кого з представників чоловічої статі, однак все одно постійно думала про Гната. Саме через це злилася на себе та не могла ні на чому до кінця зосередитися. За що б не бралася, усе падало з рук. Минув тиждень з дня їхньої останньої зустрічі, де вона дізналася про співпрацю з фірмою Гната. Ярина кожного дня, мов ідіотка, чекала його дзвінка щодо подальшої роботи, але він немов знущався та об’явив їй тишу. Тож, коли зателефонувала Єва, Ярина ладна була податися куди-небудь, аби бодай трішки розслабитися.

Єва одягнулася так, немов збиралася підкорити щонайменше подіум тижня моди в Парижі. Сукня шоколадного відтінку підкреслювала звабливі вигини білявки, а колір пасував до карих очей. Високі підбори робили її вищою та ще стрункішою. Ярина все ж віддавала перевагу більш простим речам. Тому вважала, що чорні штани з екошкіри та червоний топ ідеально підходять для походу в нічний клуб. Дівчата здали верхній одяг в гардеробну та пройшли всередину.

Ярина оглянулася навкруги. Минулого разу вона абсолютно не звернула увагу на атмосферу закладу. Сьогодні ж помітила приглушене світло, почула ритмічну музику, яка лунала не надто гучно. Майже усі столики по периметру закладу були зайнятими. Погляд сам потягнувся до барної стійки. Місце, де вона запивала сердечне горе, було зайнятим. Але увагу прикувала знайома постать. Ярина примружилася та впізнала Гната, який розмовляв з барменом. Поруч крутилася рудоволоса дівчина у відвертій зеленій сукні. Вона липнула до Гната та показово вішалася йому на шию.

- Нам туди, - Єва потягнула Ярину до одного з вільних столів, - вип’ємо щось?

- Шампанського, - мовила Ярина, вмостившись на зручний диван.

- Що святкуємо?

- Мою свободу, - усміхнулася Ярина.

- Я так і думала, що ти розійшлася зі своїм Стасиком.

Єва запитально дивилася на Ярину. І хоч питання не звучало, але вона явно очікувала пояснення. А Ярина не бажала згадувати минуле. Хотілося розчавити у своїй пам’яті образ Стаса та безперешкодно крокувати далі.

- Єво, я не хочу сьогодні вдаватися у подробиці. Просто знай, що з ним покінчено і я націлена гарно відпочити.

- Ось така ти мені подобаєшся.

Дівчата замовили шампанського та легкі закуски до нього. Боковим зором Ярина постійно спостерігала за Гнатом, який її не помічав. Від барної стійки він перемістився до одного із столів, за яким було ще двоє чоловіків. Рудоволосої дівчини поруч з ними не було. Гнат сидів спиною до Ярини, тому не міг її бачити, зате вона могла безперешкодно за ним підглядати.

- О, і Гнат тут! – перекрикнула музику Єва та підвелася зі свого місця.

- Ходи танцювати!

Ярина потягнула її до рідкісних пар, які рухалися під ритмічну музику. Поводилася, як школярка, яка боялася зустрітися віч-на-віч з хлопцем своєї мрії. Тільки от вона давно не школярка, а Гнат далеко не хлопчик. Тому ця поведінка навіть їй здавалася дитячою. Насправді мусила визнати, що вкотре згадала про його помсту. Як не крути, але саме сьогодні для цього видавався найбільш слушний момент.

Випите шампанське приємно розходилося тілом. Солодкі бульбашки досі відчувалися у горлі. Ярина піддалася атмосфері клубу та рухалася в такт музиці. Ніколи не горіла особливим бажанням до танців, але зараз це допомагало. Вона повністю відволіклася від думок, проблем, поскидала всі тягарі з плечей. Ярина відчула себе невагомою пір’їнкою, яка нарешті відірвалася від буденності та насолоджувалася легкістю свого тимчасового польоту. Єва також веселилася, але Ярина помітила, що вона постійно заглядала їй за спину. Невже їй подобався Гнат? Навіть від однієї думки про це стало неприємно та моторошно.

Раптом Ярина відчула тепле дихання у себе на шиї, а чоловіча долоня огорнула її талію та притягнула до себе.  Вона впізнала його запах, але все одно захотіла вирватися. Він не дозволив, ще міцніше притягнув до себе.

- Ягідко, я здивований.