У торнадо почуттів
"Немов привид"
Сьогодні знов, думки не давали спати,
Десь у мріях,немов привид я блукав!
Та серед зірок,щось справжнє шукаю,
Щоб назавжди залишити поряд з собою!
Моє життя,немов маленькі шматочки мозаїки
Яку збираю по крихтам, кожного білого дня!
Та гуляю я з хмарами та сірими дощами,
Бо не знаходжу спокою,без палкого кохання!
Там серед вулиць,де сонце гріє проміннями,
Я по траві тихесенько ходжу на самоті!
Розмови веду,з суровими та білими вітрами,
Вони летають по небу,немов вони з крилами!
А я стою на землі,та кричати буду їм у слід,
Щоб донесли,журбу мою самотню серед неба!
Як палко серце кохати хоче знову на завжди,
Щоб мрія моя збулася,та Надія змогла знайти!
#905 в Різне
#114 в Поезія
#1084 в Сучасна проза
Відредаговано: 31.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
