Напевно,ти єдина про що я мрію
Коли серед ночі,не можу я спати!
Та коли на тебе, тихесенько дивлюся,
Моя душа хоче квиток до тебе взяти!
Не можна так грубо,долі своєї уникнути,
Може справжнє життя, дарує вона тобі!
Та серед сторінок,примарою блукаючи,
Вона нагадає одночасно,про свої почуття!
Але для серця,не вік важливий,не відстань,
Та щоб повага та любов жила у душах обох!
Та серед світанків, дивлячись закохано тихо,
Ти зміг сказати,що щастя своє нарешті знайшов!
Можливо буде все,але не зовсім раптово,
Ти з часом розумієш,що це доля твоя!
Та серед часу,хоч життям задовбаниний ти,
Знаходиш хвилини,для тієї ким живе душа!