У торнадо почуттів
"Вибачення"
Вибач,що покохав тебе якось давненько,
Мріяв бути з тобою,немов твоєю скелею!
Посміхався,коли ми з тобою говорили,
Та вийшло так,що тобі це стало не потрібно!
Вибач за поцілунок,який слав я у своїх думках,
Тремтіння мої,коли тихо тобі у ночі писав!
За те що,крім тебе не помічав у світі ні кого,
Та тепер це значення не має для мене зовсім!
Тільки живу тепер як примара з душою сірою,
Пробач за час, який непомітно витрачав!
За щирі почуття,якими з уявою я часто грав,
Погляд мій, дивився на твою душу,теж пробач!
Вибач,що завжди відповідав за свої слова ті,
Що були про кохання палке тобі сказані!
Те що справами своїми хотів тебе переконати,
Но не вийшло з цього гарного,не треба пробачати!
Я не маю права,щось тобі зараз таке казати,
Але я не мав думок,з твоїми почуттями грати!
Та моє серце не іграшка,у дорослому житті,
Де тепер від болю, зцілення мені знайти?
Не відповідай,не треба ворушити мою душу,
Я відповім сам,коли зцілитися тільки зможу!
А пробач за те,що я так хотів з тобою бути,
Не знав я у житті,гіршої кохання болі науки!
Пробач за очікування,та чисті сподівання мої,
Що мріяв побудувати родину з тобою тоді!
За страхи,що зможу втратити тебе одночасно,
Божевіллям хворів з тобою,за це теж пробач!
#414 в Різне
#25 в Поезія
#690 в Сучасна проза
Відредаговано: 20.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
