Я заварю собі смачної міцної кави,
А на столі ручка та папірець лежать!
Не буду я в сумне життя вдаватися,
Треба кольорові рядочки написать!
Багато часу я пробув в сутінках душі,
Немов примара блукаючи по світу!
Але трапляється усяке в нашому житті,
Що приносить багато теплого світла!
Напевно багато з нас таке переживали,
Коли розум в темряві відповіді шукав?
Та серед віршів та сатири ми відчували,
Що щастя зовсім не в людях які не поряд..
Головне те що відчуваєш ти у середині себе,
Та серед своїх думок ти немов велика скеля!
З якої бачиш досвід,того що звем життям,
Немов птахи,кружляєм тихо,в синіх небесах!