1

«Привіт, красуне, як справи?»

Нарешті він написав, цілий день вчора чекала від нього звістки. Швидко набираю текст на екранній клавіатурі:

«Де ж ти пропадав Котик? Я встигла скучити».

Авжеж це не  справжнє його ім’я. Як він називається уявлення не маю. На аватарці у нього фото симпатичного полосатого кота, а нік обрав Котик. Скільки б я не питала він не зізнається хто є насправді. Лише говорить, що я його знаю.

З Котиком я спілкуюсь біля місяця. Спочатку він напросився у друзі, потім почав посилати повідомлення. Його загадковість мене зацікавила, ми почали переписуватись.

«Вибач. Не зміг вийти на зв’язок».

« То можливо пора зустрітись».

Ця пропозиція від мене вже не перша. Та як я не старалась, Котик завжди знаходив відмазки. Ні фотографії, ні відеозв’язку, лише повідомлення. Останнім часом мене гризуть сумніви. Що він приховує?

На тому кінці пауза і на мить я напружуюсь.

«Не думаю, що тобі сподобається. Можливо ти більше не захочеш зі мною спілкуватись».

« Ти що, сорокалітній товстий чоловік, котрий полюбляє молодих дівчаток?»

Я намагаюсь жартувати, та серце стискається. Котик мені подобається і розчаровуватись дуже не хочеться. Наші переписки легкі і веселі. Іноді здається, що я знаю його все життя.

« Ха-ха. Я твій ровесник, і товстим мене навряд чи назвеш».

« Тоді в чому проблема? Я хочу тебе бачити», - вимагаю від нього наступних кроків.

« Ми так добре спілкуємось. Не хочу все псувати».

Я хмурюсь і закладаю набридливе волосся за вухо. Вся моя увага зараз на екрані телефону. Я набираю рішучості. Хочу вияснити все зараз.

« А я більше не хочу через повідомлення. Або зустрічаємось, або я більше не відповідатиму».

Серце шалено колотиться, коли я дописую останні слова. Я не хочу втрачати його. Котик став близькою мені людиною.

Він не відписує і я починаю хвилюватись. Напевно все зіпсувала. Своєю нетерплячістю позбудусь хлопця, котрим дорожу і котрого ні разу не бачила.

« Гаразд. Коли і де ми зустрінемось? Але обіцяй не ображатись, хоча б вислухати спочатку».

Я посміхаюсь. Який він кумедний. І чому я маю на нього сердитись. Я навпаки щаслива.

« Може сьогодні...»

Екран гасне і я так і не встигаю дописати. Шоковано дивлюсь на свій майже новенький телефон, котрий вимкнувся і що б я не робила вмикатись не збирається.