"У тенетах мафії "
Розділ 31. Привид з минулого
Телефонний дзвінок розірвав тишу в кабінеті. Габріель підняв слухавку, і я побачила, як його обличчя миттєво змінилося: холодна маска спокою розсипалася, поступившись місцем темному, небезпечному виразу.
— Не може бути… — прошепотів він так тихо, що я ледве розчула.
Він різко обірвав дзвінок і кинув склянку в камін. Скло розлетілося, і полум’я з хижим тріском злизало уламки.
— Хто це був? — наважилася спитати я.
Він пройшовся кімнатою, наче хижак у клітці. Його руки стискали кулаки.
— Лоренцо.
— Лоренцо? — я нахмурилась.
Габріель зупинився, і його погляд був крижаним.
— Той, хто навчив мене вбивати. Той, хто зробив із мене мафіозі. Колись він був моїм наставником, моїм братом по крові… але тепер він мій найбільший ворог.
Я відчула, як моє серце похололо.
— Чому він зателефонував?
Його губи стиснулися у жорстку лінію.
— Бо він знає, що в мене тепер є слабкість. — Він підняв очі на мене, і в цих очах палав вогонь. — Ти, Белла.
Мені перехопило подих.
— Що він хоче?
— Він хоче все, — відповів Габріель. — Мою імперію. Моє життя. І тебе.
#3839 в Любовні романи
#609 в Сучасна проза
Відредаговано: 05.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
