"У тенетах мафії "
Розділ 26. Дім мафіозі.
Вілла Габріеля була схожа на фортецю — високі ворота, камери, охоронці на кожному кроці. Усередині ж — розкіш і холодний порядок: мармурові сходи, великі вікна, темні дерев’яні меблі.
Мати Ізабелли сиділа в одній із гостьових кімнат, все ще тремтячи після пережитого. Слуги дбайливо принесли їй чай, а охоронці стояли на посту за дверима. Вперше за багато років вона могла відчути себе у безпеці.
А Ізабелла опинилася наодинці з Габріелем. Вечеря в його кабінеті була тихою, лише тріск каміну заповнював тишу.
— Ти врятував її… — прошепотіла вона, дивлячись на нього поверх келиха вина. — І мене теж.
Габріель відкинувся у кріслі, його погляд був важким і пронизливим.
— Я зробив те, що мав. Твій батько заслуговував на смерть.
— Але тепер… — вона запнулася, — тепер ми вороги для всього світу.
Його губи викривила тінь усмішки.
— І що з того? Світ хай горить. Поки ти тут — ти в безпеці.
Він нахилився ближче, і вогонь від каміну відбивався в його очах, роблячи їх небезпечно прекрасними.
— Запам’ятай, Ізабелло: тепер ти — моя.
Її серце закалатало. У цих словах було все — і захист, і загроза, і щось таке, від чого по тілу пробігав вогонь.
#6331 в Любовні романи
#1461 в Сучасна проза
Відредаговано: 05.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
