"У тенетах мафії "
Розділ 11. Попередження.
Тиша у вітальні стала нестерпною. Усі охоронці завмерли, чекаючи лише одного руху capo. Габріель тримав пістолет так упевнено, ніби він був продовженням його руки. Але врешті він повільно опустив зброю.
— Ти ще дихаєш лише тому, що смерть для тебе — занадто легке покарання, — його голос був низьким і холодним. — Я хочу, щоб ти жив. І щоб кожна мить твого життя стала нагадуванням: я за тобою стежу.
Монтес стиснув щелепу, намагаючись зберегти маску зверхності, та в очах промайнула тінь страху.
Габріель зробив крок назад, ковзнувши поглядом по келиху вина, що стояв на столику.
— Насолоджуйся, сеньйоре. Можливо, це останнє вино, яке ти п’єш так спокійно.
Він уже прямував до виходу, коли різко зупинився. Повернувся, його очі блиснули, наче клинки.
— І ще одне. Ізабелла тепер не твоя. Вона зі мною.
Ці слова стали ударом, сильнішим за будь-яку кулю. Обличчя Монтеса на мить скривилося, але він швидко повернув собі самовпевнену усмішку.
— Вона тобі не підкориться, — промовив він рівним тоном, але голос тремтів. — Вона надто схожа на мене.
Габріель зневажливо всміхнувся.
— О ні, — його голос звучав, мов вирок. — Вона зовсім не схожа на тебе. І саме тому вона виживе.
Він вийшов, залишивши позаду зруйновану тишу й чоловіка, який уперше за багато років відчув, що його влада дала тріщину.
#6319 в Любовні романи
#1461 в Сучасна проза
Відредаговано: 05.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
