Глава 6

За вухо закотилася холодна крапля і від цього неприємного відчуття я прокинулася. Розплющила очі, але яскраве світло різонуло по них пекучим болем, і я замружилась. В кімнаті відчувався слабкий запах оцту.

Я прислухалася: на кухні притишеними голосами розмовляли Свєта і мій батько, потім пролунали кроки, стукіт вхідних дверей.

Двері в спальню прочинилися і в кімнату зайшла Свєта, одягнена в мій халат, на голові – тюрбан з рушника. Знявши рушник, вона почала промакувати вологу з мокрого волосся.

Я перевернулася на живіт і поклала голову на зігнутий лікоть.

Свєтка зраділа:

– Нарешті прокинулася! Я вже думала лікаря викликати – ти майже добу проспала, і у тебе був жар. Я робила компреси, щоб збити температуру. Ти як почуваєшся?

– Так само, як і виглядаю – жахливо. І мені зовсім не хочеться вставати...

Свєтка рішуче підійшла і стягнула з мене ковдру:

– Вставай, сонько! Чеши у ванну, прийми контрастний душ, а я тим часом зроблю каву.

Вставати з ліжка ніяк не хотілося, але і валятися на ньому далі – ще сильніший головний біль гарантований. Якось я доплентала до ванної кімнати. Спираючись руками на раковину, подивилася на себе в дзеркало і, не втримавшись, показала своєму відображенню язика.

Почистила зуби, роздяглася і стала під душ. Краплі холодної води тоненькими голочками вп'ялися в моє тіло і я швиденько зробила воду теплішою, все ж я не мазохістка, щоб знущатися над собою.

Заплющила очі і просто стояла під струменями води, намагаючись ні про що не думати. Поступово вода змила втому, що накопичилася під час тривалого сну, м'язи розслабилися. Наостанок ще раз увімкнувши прохолодну воду, я швидко витерлася рушником і вдяглася.

Пройшовши босоніж на кухню, я відсунула стілець і зручно вмостилася за столом.

Свєтка поставила переді мною чашку з кавою та тарілку з бутербродами, а сама залізла з ногами на диван і обхопила коліна руками.

Зробивши ковток гарячого гіркуватого напою, я зрозуміла, що зголодніла. Тонкі скибочки свіжого батона, змащені вершковим маслом, апетитні шматочки шинки і твердого сиру – яка смакота…

Відкусивши великий шматок від бутерброду і ретельно пережовуючи, я запитально поглянула на Свєту:

– А ти каву?

Вона хитнула головою:

– Ні. Я вже накавувалась з твоїм батьком.

Я згадала, що обіцяла з ним зустрітися:

– Чорт, я ж повинна була з ним про щось поговорити…

– Він на тебе чекав, а потім сам приїхав. Хтось все ж таки повідомив твоєму татусю, що ви з Алексом зустрічаєтеся.

Я кивнула головою:

– Я підозрювала, що той його візит якимось чином стосувався нас з Алексом...

Свєтка підвелася на дивані, стягнула з тарілки бутерброд і, відкусивши, продовжила:

– Знаєш, батько за тебе хвилюється... Я йому сказала, що між тобою і Алексом нічого немає.

– Ти правильно сказала: у мене з Алексом нічого спільного. Я його ненавиджу. Якщо побачу десь - мене від нього знудить! Щоб порадувати мого татуся, можна було повідомити, що Алекс одружується, тільки не зі мною.

Я відклала бутерброд, бо їсти перехотілося.

– Свєт, ну чому це трапилось зі мною? Хоч я сама в усьому вина… Якби мені не спало на думку укласти з тобою те ідіотське парі на пляшку шампанського, що зможу підійти до цього красеня і познайомиться, то нічого цього зі мною і не сталося б...

Свєтка посміхнулася:

– Ну, ситуація тоді була досить кумедна... Ти б бачила зміну виразів на його обличчі. Коли він розмовляв зі своїми друзями – аж сяяв від усмішки, а коли помітив, що до нього прямуєш ти (напевно, зарахував тебе до своїх «фанаток»), посмішка повільно згасла і змінилася на нудьгуючу міну. Коли ж ти запитала як його звати і, отримавши відповідь, одразу повернулася до нього спиною і пішла, він виглядав спантеличеним...

Я теж усміхнулася, пригадавши той епізод.

– Свєт, коли я до нього йшла, у мене ноги тремтіли, а коліна так і норовили зачепитися одне за одне. І ще я дуже боялася, що підійду і не зможу вимовити жодного слова або почну заїкатися... Тобі смішно це чути, а мені було не до сміху... Думки вилетіли з голови і я навіть не пам'ятаю, що йому говорила і що він відповів... І одразу ж вирішила втекти від нього подалі, щоб не бовкнути якоїсь дурниці і не зганьбитися...

А через кілька тижнів побачила Алекса на святковому прийомі, влаштованому з нагоди відзначення якоїсь там круглої річниці його компанії і куди був запрошений і мій батько, а я його супроводжувала.

Я старанно вдавала, що Алекса не помічаю, і намагалася загубитися в натовпі. І мої «маневри» завершилися тим, що я випадково натрапила на нього, коли він милувався у затишному куточку з якоюсь діволею.

В цей момент мене гукнув батько, я хотіла помахати йому рукою, в якій стискала довгий ремінець сумочки, і цією сумочкою випадково зачепила келих з вином у руках дівчини. А оскільки ці двоє стояли надто близько один до одного, то вино розлилося і на блузку дівчини, і на піджак Алекса. Дівуля, не слухаючи моїх вибачень, полетіла в дамську кімнату, встигнувши на ходу повідомити, що я сліпе і незграбне дещо...