Розділ 18

За традицією бал-маскарад відкриває верховна відьма, й, коли всі гості зібралися, Офелія Ламберт, вона ж навчена відьма Ірма, проголосила промову. У залі спалахнуло яскраве світло та замерехтіли різноколірні лампаси. Заграла музика. Жінки та молоді дівчата у вишуканих сукнях у супроводі своїх кавалерів почали танцювати вальс.

Тим часом Кейра та Себастьян, скориставшись моментом, без проблем активували два камені, які Хан помістив у чотирьох місцях маєтку таким чином, щоб створити енергетичне коло. Першим повернувся в зал Себастьян, й до нього відразу ж підійшов Хан.

— Офелія тільки що посилила охорону, — знервовано сказав стражник.

Себ кинув й поглядом почав шукати Кейру.

— Третій камінь у південній частині маєтку. Я відверну увагу стражників.

— Гаразд. Активуємо камені й відразу підемо звідси. До речі, ти не бачив Кейру? Щось її довго немає.

Хан лише замахав головою.

— Не будемо витрачати часу. У маєтку також присутні вампіри.

Себ постояв ще кілька хвилин та пішов у зазначене місце. Варто було йому підійнятись на балкон, який вів у південну частину маєтку, як він різко зупинився. На балконі стояла Дарія в чорній довгій сукні. Дівчина, ніби відчуваючи чийсь пильний погляд, повернула голову й скинула маску.

— Доброго вечора! — першою привіталася.

Себастьян зміг лише кивнути й, розвернувшись, зітхнув та вже збирався йти, як раптом Дарія озвалася:

— Вибачте, у мене таке дивне відчуття, що… — настала пауза. Себ зупинився й озирнувся. Дівчина зробила кілька кроків і, усміхнувшись, додала: — Вибачте ще раз, це не так вже важливо... сьогодні особлива ніч, й ви, мабуть, шукаєте свою пару, тому не смію вас затримувати!

Дарія знітилася від своїх слів й, опустивши голову, нервово почала кусати губи. Одягнувши маскарадну маску, подумала: «Дурепа! Щоб втекти від нудного та прискіпливого Еріка, кидаюся на незнайомця!»

Себастьян оглянув дівчину з голови до ніг і всміхнувся. Атласна сукня з розрізом до коліна вдало підкреслювала тендітну фігуру Дарії.

— Маєте рацію, сьогодні особлива ніч, — сказав, й дівчина підняла голову. — Я дійсно в пошуках своєї пари! Сподіваюсь, що вона... впізнає мене! — поклав руки в кишені та наблизився ближче.

Дарія ніби зачарована слухала незнайомого чоловіка й, дивлячись у його зелені очі, відчула, як пришвидшилося серцебиття та запалали щічки. Чарівна мить тривала не довго, адже, почувши голос Еріка Данбера, відьмака з шотландського клану, вона стрепенулася й тяжко зітхнула.

Себастьян скривився та оглянувся.

— Даріє, моя люба орхідея, я нарешті знайшов тебе!

«Орхідея?» — подумав Себ і голосно фиркнув.

Така реакція не пройшла повз Дарії. Не втримавши смішок, поглянула на Себа та, кивнувши, подарувала йому милу та легку усмішку. Підійшовши до так званого кавалера Еріка, взяла його під руку. Себастьян закотив очі й провів їх поглядом. Дарія, зупинившись, озирнулася, але чоловіка вже не було на балконі. Зітхнувши та відчувши смуток, який несподівано огорнув душу, тримаючи під руку Еріка, який із захватом ділився своїми емоціями від балу, пішла всередину.

«Вищі сили, дайте мені терпіння!» — подумала про себе Дарія й, замислившись, на сходах зіштовхнулася з дівчиною у червоній сукні.

— Вибачте! — сказали одночасно.

Кейра не очікувала побачити Дарію, тому, натягнувши на обличчя усмішку, кивнула та повільно, не привертаючи до себе увагу, розвернулася й пішла.

«Заспокойся, Кейро! Не нервуй! Залишилося активувати ще один камінь!» — подумки заспокоювала себе й, пробираючись між гостями, які у веселому настрою аплодували закруженим у танці парам, озирнулася та не помітила, як налетіла на когось.

— Ви-бачте! — піднявши голову, глитнула.

Кейра відчувала, як серце, пропускаючи удари, завмерло лише від одного погляду карих очей. Чоловік пильно подивився. Всміхнувшись, наблизився та, легко взявши дівчину за талію, промовив у вуста:

— Таке особливе серцебиття.

Кейра округлила очі й, покрутивши головою, поглядом почала шукати Себастьяна або Хана.

— Запрошую вас на танець, незнайомко!

Вона не встигла нічого відповісти, як перед ними розступилися гості. Девід легко пихнув дівчину у спину, й вони опинилися посеред танцівників. Не розуміла, що робити, як діяти, але втекти вже було пізно!

Коли пролунала музика, пари почали рухатися плавно, по колу з легкими кроками по паркету, виконуючи відповідну техніку у вальсі: на рахунок раз — вперед правою ногою, на два — приставили ліву, на три — права нога робить знову крок, але вже на місці, таким чином створюючи магію єдності чоловіків та жінок. Девід поклав ліву руку нижче лопатки Кейри, а правою взяв її за руку. Дівчина ліву руку розмістила на плечі чоловіка та намагалася триматися максимально спокійно та невимушено. Кружляючи в танці, червоний колір сукні виділявся серед білих та сріблястих кольорів танцівниць.

Зрештою, вона дозволила собі розслабитися й, вирівнявши спину та розправивши плечі, наважилася підняти голову. Карі очі Девіда пронизували, торкалися серця та зачіпляли струни душі, кожну клітинку тіла, яке реагувало на погляд та дотик. Сироти виступили по спині, відчуваючи, як пальці чоловіка повільно підіймалися вверх, а потім так же повільно спускалися, зафіксувавшись на талії. Зрозумівши, що зробила помилку, тому що піддалася своїм почуттям, відчула себе беззахисною перед чоловіком! Мозок відключився поряд із Девідом, почуття взяли гору замість здорового глузду, й залишився лише цей момент, музика, удари серця та дотики чоловіка на оголеній частині спини. Коли їхні пальці переплелися, обоє видихнули.