Розділ 13.2

Кейра прикинулася з першими світанковими променями. Поглянувши на сплячого Девіда, поцілувала його у груди й тихенько, щоб не розбудити, встала з ліжка. Її тіло відчувало його дотики та поцілунки, а внизу живота ще й досі була пульсація. Прийнявши ванну й закутавшись у халат, повернулася в кімнату. Присівши на край ліжка та дивлячись на чоловіка, всміхнулася. Він повільно розплющив повіки й, різко піднявшись, схопив її за талію та повалив на ліжко. Кейра, сміючись, поцілувала його у вуста.

Коли почувся стукіт у двері, обоє насупилися й піднялися з ліжка. Кейра виглянула у вікно й побачила біля їхнього будинку Джеральда та ще двох чоловіків. Швидко одягнувши спідню білизну, натягнула кофту та штани. Девід, спостерігаючи за її метушінням, всміхнувся й також почав одягатися. Заколовши шпильками волосся по боках, вона перевела погляд на чоловіка та, наблизившись, поцілувала у вуста.

— Девіде, все гаразд? Ти просто такий спокійний, що… дивно становиться!

Він голосно засміявся та, обійнявши Кейру, промовив:

— А хто мене вчора напоїв магічним відваром?

Вона зайшлася реготом й обійняла його у відповідь, проте сильний стукіт у двері змусив їх обох знову насупитися та спуститися донизу.

Відкривши двері, Кейра привіталася з Джеральдом. Чоловік мовчки обійшов її та без запрошення зайшов у будинок. Кивнувши Девіду, озирнувся.

— Джеральде, запрошую в мій будинок! — знизала плечима й хмикнула.

— Дякую! — кивнув та жестом наказав двом чоловікам зайти. — Девіде, бачу, тобі вже краще!

Кейра насупилася від такого нахабства та склала руки на грудях. Девід підійшов до дружини й обійняв її за плече.

— До речі, зі зграєю Тімере все добре. Вони обернулися на людей і були трішки шокованими, коли побачили у своєму поселенні представників Конклаву.

— Я повинен повернутися до зграї та упевнитися, що їм більше нічого не загрожує! — поглянув на дружину, й вона кивнула.

Коли Девід вийшов, Джеральд дістав із піхв меч й перевів погляд на Кейру:

— За прискореною процедурі будемо вчити тебе вести бій на мечах!

Вона розсміялася та розвела руками.

— Джеральде, за день ви хочете, щоб я стала воїном?

— Ти в першу чергу могутня відьма! — нахмурився чоловік. — Ходімо! Не будемо витрачати часу!

Джеральд вийшов на заднє подвір’я будинку, й за ним пішли чоловіки, а Кейра дістала меч із магічної схованки.

— Перш за все, — озирнувся Джеральд та виставив наперед свій меч, — навчися спочатку витягати зброю з піхв. Це може зайняти більше часу, ніж отримати від супротивника удар, проте, з іншого боку, меч у піхвах підходить для швидкого вихоплення, — це може бути чудовим шансом для раптового нападу.

Кейра кивнула, але не встигла витягнути меч із піхв, як один із представників Конклаву завдав їй удар і вона, не втримавши рівновагу, впала на спину.

— У бою доведеться напружуватися, — з усмішкою на вустах сказав Джеральд та обійшов її, — але ти повинна докласти всіх зусиль, щоб залишатися спокійною, тримати м’язи вільно та регулювати своє дихання.

Варто було Кейрі піднятися на ноги, як чоловік збив її з ніг і вона знову гепнулася на землю.

— Якщо ти напружена, то не зможеш швидко діяти, і це може призвести до смертельних наслідків! — швидко промовив і дав наказ чоловікам нападати.

Продовжуючи лежати на землі, Кейра відхилилася від першого удару та, стиснувши за руків’я меч, відбила атаку супротивника, проте пропустила швидкий удар від іншого. Скривившись від болю та мигцем поглянувши на поранену ногу, нахмурилася і, застосувавши магію води, відкинула від себе чоловіків та піднялася.

Джеральд всміхнувся та, озирнувшись, змахнув мечем і пішов у наступ. Кейра наскільки могла ухилялася від ударів, падала, знову підіймалася та відбивала атаку чоловіка.

— Тримай своє тіло збалансованим! — завдав ще одного удару. Дзвін від мечів пронісся відлунням. Джеральд робив нові удари й продовжував говорити далі: — Тримай ноги на ширині плечей і при переміщенні рухайся. Ніколи не став ноги близько. Дивися на рухи опонента, щоб дізнатися, коли він почне атакувати. Будь швидкою!

Кейра, втративши рівновагу, похилилася. Джеральд змахнув мечем та вибив зброю з її рук. Схопивши її за горло, промовив:

— Коли ти відбиваєш удар, тримай меч поруч із собою, щоб не довелося тягнутися до нього. Блокуй опонента і завжди намагайтеся протистояти його атаці.

Кейра кивнула та завдала удару ногою в коліно. Джеральд зігнувся.

— Відчуй силу меча! — поглянув із-під лоба. — Перемісти свою магію в нього. Нехай лезо стане твоєю сутністю!

Кейра тяжко дихаючи відійшла.

— Що ще потрібно знати?

Джеральд вирівнявся й промовив:

— Захищайся!

Він змахнув рукою, й два чоловіки атакували її.

— Твоя опора та правильне розміщення ніг є ключовими для балансу. — спостерігаючи, як Кейра відбивалася, продовжив говорити настанови. — Чим більше підошви ніг торкаються землі, тим більшою буде сила твоїх атак.