У темному світі зі світлою тобою

Том 1. Розділ 57

Кен зупинився, важко дихаючи, і повільно опустив Лілі на землю. Його серце все ще шалено калатало від напруження і бігу, але він не міг стримати легкої усмішки, дивлячись на неї.

— Фууух... відірвалися, — з полегшенням видихнув він, витираючи піт із чола.

Лілі, все ще приголомшена тим, що сталося, мовчки дивилася на нього. Щойно цей хлопець буквально влетів крізь вікно в її ілюзію, врятував її і витягнув із кошмару. Вона відчувала змішані емоції: від здивування до глибокої вдячності.

— Кене, — нарешті тихо сказала вона, її голос звучав трохи невпевнено. — Дякую... Ти врятував мене. Але... як ти тут опинився? Ти точно мій Кен?

Кен, почувши її запитання, усміхнувся з грайливим блиском в очах.

— Твій Кен? — він схрестив руки на грудях, удаючи, що задумався. — Ну, я б сказав, що я єдиний і неповторний. Тож, так, я точно твій.

Лілі захихотіла, хоча на її обличчі все ще залишалася тінь недовіри.

— Доведи, — сказала вона, нахиливши голову.

Кен мовчки простягнув руку, показуючи їй свій браслет. Метал на його зап’ясті світився яскравим червоним світлом, точно так само, як у неї. Лілі полегшено видихнула, побачивши знайоме сяйво.

— Бачиш? Я справжній, — сказав він, ховаючи руку. — Як тільки я швидко впорався з демоном у своїй ілюзії, я одразу прокинувся. А коли відкрив очі, то побачив тебе. Ти стояла із заплющеними очима, а браслет на твоїй руці світився. Я зрозумів, що ти ще в пастці.

— І ти вирішив... з’єднати браслети? — запитала Лілі вже спокійніше, але все ще намагаючись усвідомити все.

— Саме так, — кивнув Кен. — І це спрацювало. У наступну мить я опинився перед твоїм будинком.

— Але як ти потрапив усередину? — Лілі примружила очі, згадуючи, як він увірвався через вікно.

Кен усміхнувся, ніби передчуваючи момент, коли зможе похвалитися.

— О, це була моя найкраща ідея! — він підняв палець, роблячи паузу для ефекту. — Двері були зачинені, і через них зайти не можна було. Я обійшов будинок і заглянув у вікна. І тут я побачив тебе на дивані. Ти мене почула, але завмерла при вигляді своїх "батьків"… я зрозумів, що зволікати не можна. Тоді я вирішив розбити вікно.

— І? — Лілі, вже розуміючи, що буде далі, трохи посміхнулася.

— Ну, виявилося, що ці вікна не так-то просто розбити кулаком. Але я згадав, що ноги сильніші, — він із захопленням махнув рукою, показуючи, як це було. — Тож я розігнався і стрибнув із двох ніг! Ось це був ефектний вхід, погодься?

Лілі вже не могла стримати сміх. Її сміх був легким і трохи нервовим, ніби вона вперше за довгий час змогла видихнути.

— Ти справді божевільний, Кене, — сказала вона, усміхаючись йому.

Кен лише знизав плечима, але потім його обличчя стало серйозним.

— Слухай, Лілі, — сказав він, дивлячись їй прямо в очі. — У цій ілюзії біль відчувається як реальний. Але що буде, якщо... якщо тебе тут уб’ють?

Лілі миттєво посумнішала. Її погляд опустився, а руки мимоволі стиснулися в кулаки. Вона заплющила очі, ніби набираючись сил, щоб відповісти.

— Тіло не може жити окремо від розуму, — нарешті вимовила вона. Її голос був тихим, але в ньому звучала важкість усвідомлення.

Кен зрозумів, що її слова означають. Смерть в ілюзії фактично означала смерть у реальності. Це було серйозніше, ніж він очікував.

"Чорт, це ще гірше, ніж я думав," — подумав він, але швидко взяв себе в руки. Лілі не потрібен був його страх, їй потрібна була його впевненість.

— Гаразд, не хвилюйся, — сказав він, його голос став твердим. — У мене є план.

Лілі підняла на нього очі. У них читалася суміш надії й сумнівів.

— План? — перепитала вона.

— Так. Обіцяю, Лілі, — Кен нахилився ближче, дивлячись їй в очі. — Ніхто з нас тут не залишиться. Ми обіграємо цього демона в його ж гру!

Лілі відчула, як її серце здригнулося. Його слова, його впевненість, його усмішка — усе це зігрівало її. Вона зрозуміла, що, попри всю серйозність ситуації, Кен був готовий боротися до кінця. І вона теж мала бути готовою.

— Дякую, Кене, — тихо сказала вона, її голос був щирим, а очі блищали від емоцій.

 

AD_4nXc8kjO9SQg5sK1swQPyuN4VjMX8D_iXFOyFdRsZ9yRC5VJVQWw8OJj7d53XVnrQd89WhcHgkxJRC0Q-KueETxlwrLCZXSmbx1dnJ9nEbtqevZ2Sz3aulnQzdmi45FrsOsojgHQT?key=-k1dQJuqbFTRJqfKKDOsdi80

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше