Том 1. Розділ 1: Очікування зеленого світла

17-річний Кен Янамі, як і тисячі разів до цього, стояв на звичному перехресті біля світлофора. Притримуючи свій велосипед, він розглядав оточуючих, а думки його блукали в нетрях. Його роздуми були складними, як і сам Кен. Незважаючи на його сильний інтерес до різних речей, він відчував порожнечу - нібито йому не вистачало вогню, який рухає людьми навколо. Кен свердлив поглядом перехожих.

«Ось ці... наприклад. Он той дядько з портфелем іде так, немов відкриває закони Ньютона заново. А он та дівчина втупилася в телефон так, ніби від неї залежить доля людства. І всі вони кудись ідуть, знають, навіщо живуть. А я... Чогось мені не вистачає... Але чого саме?»

Кен зітхнув. У той момент, коли загорілося зелене світло, щось дивне почало відбуватися. Навколишні люди стали немов стиратися з його поля зору, а замість них з'явилося мерехтливе біле світло, немов він стояв на переході в інший світ.

«Не може бути...» - його обличчя застигло, коли перед ним відкрився величезний обертовий портал, повний дверей, схожий на ті, що він бачив в улюблених аніме. Але це була не мрія і не обман зору - це був справжнісінький портал, і він втягував Кена та його велосипед. У самому порталі ніби виднілися обриси різних дверей.

«Гей-гей, зачекайте, я взагалі-то не готовий! Я не гідний, шукайте інших дурнів хто готовий ризикнути життям заради цілого нічого! До біса ваші ісекаї, у мене взагалі то були інші плани на вечір!» - із жахом, Кен вчепився за велосипед, а потім за найближчий ліхтарний стовп, намагаючись уникнути неминучої долі героя.

Велосипед першим зник у порталі - влетів у відчинені двері, вони зачинилися і зникли. Кена, попри відчайдушні спроби втриматися, теж тягнуло в портал - але вже в інші двері. Кен міцно обіймав ліхтарний стовп, немов це була остання надія на порятунок. Але і це не допомогло, врешті-решт, як у безглуздому сні, він був поглинутий світлом.