Суботній ранок, знову..
Та чомусь я не з тобою..
"Вже ранок принцесо, вставай!"
Ти не пишеш цього, лиш тільки - прощай!
Ти не дзвониш мені вечорами..
Не питаєш, як мої справи?
Ти ніби забув існування моє
А ще вчора казав, що кохаєш мене.
Ще вчора ти цілував мої руки
В обійми свої загарбав мене..
А тепер між нами розлука,
Яку не з'єднає слово твоє!
Суботній ранок, знову
І вже не сумую, не кохаю..
Тебе не побачу ніколи,
І у серці любов не плекаю!