У ритмах мого серця

Poem 49

Зів'яв вже давно букет твоїх квітів,

Який на прощання мені ти приніс..

Який ароматом вселяв мої мрії,

Та й ті вже давно полетіли униз! 

Ми стояли немов німі обоє,

Лиш у руках тримала я букет..

І ти не знав, як не завдати болю 

Не перейти дозволених всіх меж! 

Я розуміла і без слів твоє прощання,

Та не наважилась піти..

Я ще плекала у собі кохання,

Яке ще мить тому плекав й ти..

Зів'яв вже давно букет твоїх квітів,

Який ніби спомин про наше життя..

Бережу я ще й досі ті мрії гранітні,

Бережу той букет, хоч він і зів'яв! 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше