У ритмах мого серця

Poem 47

Тепер ця ніч здається мрією,

І тиша ця наповнена надій...

І кожен подих оповитий силою,

Моїх чекань й твоїх падінь! 

І сенси всі незрозумілими здаються,

А перспективи - взагалі ніщо!

Лиш коли душі цим чуттям нап'ються,

Тоді їх оповиє шторм...

Й згадається прекрасна тиша,

Яку разом вони несли..

Згадається й поволі стихне,

Коли пройдуть крізь всі мости! 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше