Тримаю в руках я букет із ромашок..
А в спомині зразу один і той день..
Та тільки тепер ці казкові ромашки..
Вже не від тебе, вже без людей!
Проте спогади знову плинуть рікою,
І в них ми танцюєм у нашім кафе..
Я тримаю ромашки однією рукою,
А іншою ти - обіймаєш мене!
І здалося в секунду - та пісня для нас
І місце, і люди, і навіть наш час..
Та раптом ромашки упали додолу..
Поцілунки іншого - піднялась угору..
І спогади зникли за вітром усі..
Тримала ромашки, але не твої!