У ритмах мого серця

Poem 29

Здається нам - кінець усіх історій..

Немає сил - не буде їх ніколи..

Душа стомилась - і перевернувся світ..

Ніби все навколо зупинилось..

Бо йти далі - вже немає сил..

Так хочеться заплакати, присісти..

В цьому світі вже немає місця..

Для казок чи мрій прихованих

Для старих людей - закованих

Ти ховаєш руки, опускаєш голову ..

Думаєш - згодом це пройде..

Але світ заморений 

Все по колу йде ..

Ти втрачаєш шанси - далі жити, дихати..

Ти втрачаєш голову, бо немає сенсу..

І нема в що вірити..

Тобі хочеться просто лежати .

Крізь сон забути усе...

Але щойно розплющуєш очі..

Реальність - вбиває тебе!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше