11

Ема згадала про книгу. Здається у ній багато чого потрібно виправити. Скільки помилок, скільки неправильних думок... 
"І як я раніше цього не помічала?"...
Ема згадала свої невдачні спроби друкувати книгу, але все ж продовжила редагувати.
"Можливо, я не змогла її роздрукувати, тому що треба ще дещо змінити. Все іде так, як має іти, я впевнена."

Пройшло два роки. Ема так багато чого навчилася. А головне - знайшла істинну. Знайшла щастя. Знайшла себе. Знайшла Бога. Вона впевнено сказала: "Вірую в Господа Ісуса Христа!  Обіцяю Йому служити в добрій чистій совісті до кінця свого життя!". Це був прекрасний день! Це був неймовірний день! 
"Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!" 
До римлян 8:38‭-‬39

Були переломні моменти у її житті. Були нічні сльози. Було важко. Але Бог завжди був поруч. Після сліз - радість. Бог Своїх не залишає. 
" Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? " 
Йов 2:10 .
Випробуваннями зміцнюється наша віра. Бог не дає більше, ніж ми можемо витримати.

Як Емі тепер хотілося всьому світові розповісти про Його любов! Про вічне щастя! Про те, де є спокій і Хто його дає. Скільки всього нового...

Одного осіннього дня до Еми подзвонили:
- Вітаю, Емо! Ми прочитали вашу книгу і хотіли би щоб її читали інші. Ми згідні її роздрукувати, приїдьте, вирішимо деякі деталі.
Все йде так, як має іти. Головне, довіритися Богу і мати терпіння. Він знає, як буде краще і якщо ми віддаємо ситуацію в Його руки, можна бути спокійним.

На обкладинці книги була осінь. Та сама осінь, коли Ема почала шукати... Шукати щось, що навіть не знала. Але знайшла. На фоні була та сама лавочка на якій вона зустріла незнайомця. Тепер вона не шукала його, вона віддала його у руки Бога, тому що знала, що Його воля краща за її. Він знає як буде краще. А Ема молилася. Вона хотіла щоб незнайомець відчув ту радість, яку відчувала вона. Не від справ, метушні, ні. Можливо, він вже знайшов Бога, але молитися щоб Бог кріпив - це чудово! Вона молилася Богу щоб Він беріг його. Знала: все буде добре.

Тим часом, наш незнайомець ходив між полиць магазину і побачив ту саму осінню зустріч. Щось всередині тьохнуло. Він взяв до рук. Так, це вона. Він читав, читав, не розумів, чому сльози текли... Не розумів, що він своїми словами залишився у серці юної письменниці... Він не розумів, як так вийшло. На кінцевій сторінці були написані слова:
" Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!" 
Псалми 34:8

А Ема не знала, що допомогла незнайомцю прийти до Бога, так як і він не знав, що допоміг їй Його шукати. Та все було в Божих руках. Вони не хвилювалися, тому що були в Божих руках. Можливо, вони зустрінуться, можливо, прийде такий час. Їм буде про що поговорити, так багато чого розповісти. Та це не головне, головне те, що вони знайшли правильну дорогу, знайшли Бога. Що може бути кращим?
Не знала і Ема чи поможе книга комусь прийти до Бога, але щиро про це молилася. Молилася,щоб була вона Йому на славу, людям на спасіння.

Життя іде. Люди ідуть, а чи всі знають куди? Життя на землі таке коротке...
Все минає дуже швидко і непомітно. Але це ще не кінець. Ми живемо на землі не просто так. Багато людей говорять: "Життя одне!  Живи на повну! Веселися!!".. так,  звичайно, життя одне і потрібно прожити його правильно. Але потрібно пам'ятати,  що за ВСЕ потрібно буде заплатити.  За кожну дію,  кожен слово. Наше життя на землі лише випробування перед вічним життям. І тільки сьогодні є ще час виправити свої помилки. Попросити про допомогу  Того, Хто все знає.  В Того, Хто не помиляється. В Мудрого вчителя, Єдиного Всезнаючого.  Він допоможе, інакше бути не може. 
Спіши. Сьогодні ще є час для виправлення помилок. Не відкладай, бо завтра може бути здача екзамену "життя на землі"...

Скуштуйте й побачте, який добрий Господь.