Розділ 7

Ярослава

-І з тобою зараз потанцюю.- каже відпускаючи мене і підходячи до Жанни.

Відчуваю розчарування і злість на себе, що так реагую на цю ситуацію. Втома та біль в натертих ногах посилюються. Тому кінець вечора проходить на автоматі. Добре, що все закінчується добре. Гості починають розходитися. Жанна тягне боса додому.

-Я вже втомилася. Поїхали додому.- каже своїм вредним голосом і бквально висить на Антону Вадимовичу.

-Жанно, почекай трохи. Потрібно з бабусею попрощатися.- каже цій красуні  мій бос.

Вони йдуть до Маргарити Семенівни прощаються  і їдуть. Я теж починаю збиратися. Мої натерті ноги ледь йдуть. Дістаю телефон щоб викликати таксі, але чую, що мене хтось кличе:

-Ярославо, вас підвести?- питає Кирило.

-Ні, дякую. Я вже викликаю таксі.

-Навряд вони сюди приїдуть. Або заплатити доведеться пристойну суму. А я вас довезу безплатно і до будинку. То як?- питає всміхаючись.

-Я не впевнена, що це гарна ідея.- кажу я.

-А я гадаю, що гарна. Тим паче ви сьогодні дуже гарно потрудилися. Наша бабуся в захваті.- каже мені та виходить з машини.

 Відкриває мені двері та чекає на мене. Все-таки вирішую ризикнути. Сподіваюся, що бос мене завтра не вб’є.  Сідаю в авто та пристебаю пасок безпеки. Повільно рушаємо.

-Ярославо, не ставтеся до мене так вороже. Я вас не ображу.- каже всміхаючись та впевнено тримаючись за кермо.

Зависаю на його усмішці, але потім згадую слова боса і відвертаюсь до вікна.

-Отже, вам подобається працювати з моїм братом.- каже Кирило.

-Так.- каже нервово.

-А в  мене теж гарна команда зібралася.  В нас всі дружно працюють. Є премії, корпоративи та свята. Зарплата відповідно до виконаної роботи.-каже хлопець.

-Дуже  добре. Та я поки не шукаю іншу роботу.- відрізаю шлях до розмови.

-А що ви шукаєте?- питає.

-Щастя. Я шукаю щастя. Хочу стати щасливою в цьому великому світі.- кажу я, незвично для самої себе.

Кирило знову кидає на мене зацікавлений погляд.

-У вас мабуть завтра вихідний?- питає мене.

-Так. А звідки ви…?- питаю дивуючись.

-Трохи знаю свого брата. Я пропоную зустрітися.- каже він.

-Гадаю, що в цьому немає потреби.- кажу я, дивлячись у вікно чи скоро ми доїдемо.

- Ви боїтесь?- питає.

-Ні, просто не вважаю за необхідність.- кажу я і бачу, що ми вже приїхали.

Тільки но зупиняємось, я намагаюсь звільнитися від ременя безпеки. Та здається він заїв. Тоді відчуваю телий подих та гарячі руки поряд.  Мене звільняють з пастки і я вискакую з машини. Шкандибаю до дверей.

-Ярославо, ви сумочку забули в машині. А що у вас з ногами? Вам взуття натерло?- питає і підхоплює мене на руки.

-Гей, що ви робите?! Поставте мене на землю!- кричу я.

Але мене ніби ігнорують. Кирило несе мене, як листочок з дерева.

-Який поверх?- питає мене.

-5 кажу. Але ліфт не працює. Я сама піду.- намагаюсь звільнитися  від рук, але вони стискаються сильніше.

-Яка квартира?- питає, коли  ми вже на 4 поверсі.

-69.- кажу я зігрівшись від гарячих рук.

Нарешті мене опускають на землю. Червоніючи дивлюся на Кирила.

-Дякую, але не потрібно було.- кажу я.- На добраніч.- кажу відкриваючи квартиру ключем.

-І тобі доброї ночі.- каже мені та йде, коли я заходжу в квартиру.

-З ким ти розмовляла?- питає Віра, яка зустрічає мене в коридорі.

-Та ні з ким.- кажу знімаючи кляті туфлі.

-Ого натерла!- каже подруга.

-Так. Ледве дожила до закінчення.- кажу я проходячи на кухню.

-Як все пройшло?- питає брат, що п’є  чай на кухні.

-Все добре. Втомилася страшенно. Завтра буду відпочивати.- кажу я і  плетуся в ванну.

 Про події сьогоднішнього вечора думати не хочу, тому приймаю душ і засинаю.

Прокидаюся від того, що сонце вже зігріває всю кімнату. Дивлюся на годинник і бачу, що вже обід. Йду вмиватися та приводити себе в порядок. Поснідавши, вирішую прогулятися. Вийшовши з будинку помічаю знайоме авто.

-Привіт.- вітається Кирило.- Відпочила?- підходить до мене ближче.

-Доброго дня. А чому ви тут?- питаю здивовано.

-Хочу тебе викрасти.- каже театрально.

-Я серйозно!- кажу я.

-А якщо серйозно маю до   вас справу. Допоможеш?- питає.

-Як я можу вам допомогти?- питаю.

-Може сядемо до машини? По дорозі поясню.-питає.