У пошуках щастя

Пролог

Тут холодно і пусто. І немає людей...

Людей які думають, що знають правду. В будь-якому випадку вони видумають правду яку їм подобається думати. І ця безмірна жалість. Вони так люблять жаліти когось, щоб відчувати себе добрими.

– Це все що вам треба, – його крик покотився по засніжених горах. А вітер співає тільки ту правду яку тим йому кричиш.

Жаліти для того, щоб не знати про власну жалюгідність сховану за доброчесністю.

Коментарі пишуть ті хто має багато лишнього часу:"¹ Скільки він натерпівся...", "Те, що він пережив... ", " Мені так його шкода..."  як же бездумно люди розкидаються словами. В соцмережах, коментарях , на зустрічах.

Але все, шо я зробив, я робив щоб довести собі, що я це можу.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше